Грушецький Антон Антонович

Антін (Антоній) Антонович Грушецький (1734, Почаїв, Волинь — між 1793 і 1798, Супрасль, Польща) — український іконописець, василіянин.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Грушецький.

о. Антін Грушецький, ЧСВВ
Народження	1734(1734) Почаїв, Волинь
Смерть	1798(1798)
	Супрасль
Національність	русин (українець)
Країна	Річ Посполита
Релігія	католицька церква
Жанр	живопис
Навчання	ЛНУ ім. І. Франка
Діяльність	художник
Покровитель	Станіслав Август Понятовський
Грушецький Антон Антонович у Вікісховищі

Твір Антонія Грушецького «Софонісба» (1793)

Життєпис

Сім років проживав у м. Кам'янець (нині Кам'янець-Подільський), де навчався малярства в К. Радзівіловського. Працював у Львові, Почаївському монастирі. Від 1760 року перебував у Кракові, потім — у Варшаві та Супрасльському монастирі недалеко від Білостока.

Писав ікони в церквах Галичини й Волині, портрети заможних людей, зокрема, волинського воєводи Северина Юзефа Жевуського (1752—1755 роки, спочатку знаходився в Олеському Монастирі капуцинів; 1793 року перебував у кляшторі капуцинів Кракова.^[1]

Свої картини підписував: Антонінус Грушецький (Antoninus Gruszecky), також I(gnatius) A(ntonius) G(ruszecki) O(rdinis) S(ancti) B(asilii).^[2]