Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Миха́йло Григо́рович Грузе́вич-Неча́й (9 січня 1865, Янопіль, Маслівська волость , Чигиринський повіт, Київська губернія — 30 липня 1920, Омськ) — військовик, генерал-майор, жертва червоного терору.
Грузевич-Нечай Михайло Григорович | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 9 січня 1865 Янопіль Маслівська волость Чигиринський повіт Київська губернія | ||||||
Смерть | 30 липня 1920 (55 років) Омськ | ||||||
Поховання | Омськ | ||||||
Країна | Російська імперія УНР РРФСР | ||||||
Вид збройних сил | Сухопутні війська | ||||||
Рід військ | Інженерні війська | ||||||
Освіта | Одеське реальне училище Св. Павла Одеське піхотне юнкерське училище Миколаївське інженерне училище | ||||||
Звання | Генерал-майор | ||||||
Командування | Севастопольська фортечна саперна рота 24-й саперний батальйон | ||||||
Нагороди |
Народився в православній дворянській сім'ї роду Нечаїв[1].
Батько — Грузевич-Нечай Григорій Іванович[1], з 30 листопада 1859 року власник села Янопіль[2], член Військової Ради Одеського військового округу в 1875–1877 роках у чині надвірний радник[3][4], у 1877–1880 роках — у чині колезький радник[5][6][7], у 1880–1888 роках — у чині статський радник[8][9][10][11][12][13][14].
Брат Микола (нар. 14 вересня 1857, Янопіль, Маслівська волость , Чигиринський повіт, Київська губернія — пом. 15 жовтня 1933, Белград) — військовик, генерал-майор.
Вища[15].
1882 року закінчив Одеське реальне училище Святого Павла[16].
Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище[16].
Закінчив Миколаївське інженерне училище[16].
У службу вступив 31 серпня 1882 року[16].
Скерований у званні підпоручик з вислугою з 12 серпня 1883 року до 12-го Саперного батальйону[16].
Звання поручик отримує з вислугою з 12 серпня 1887 року[16].
Звання штабс-капітан отримує з вислугою з 1 серпня 1895 року[16].
Звання капітан отримує з вислугою з 1 серпня 1899 року[16].
6 травня 1903 року як капітан Севастопольської фортечної саперної роти[17].
4 квітня 1904 року як капітан Севастопольської фортечної саперної роти переводиться до 6-го саперного батальйону[18].
19 травня 1905 року як капітан 6-го саперного батальйону за відзнаку в битвах з японцями отримує звання підполковник з вислугою з 25 вересня 1904 року[19].
29 червня 1906 року як підполковник 6-го саперного батальйону призначається командиром Севастопольської фортечної саперної роти[20].
2 липня 1911 року як командир Севастопольської фортечної саперної роти у званні підполковник отримує звання полковник[21].
4 жовтня 1913 року як командир Севастопольської фортечної саперної роти у званні полковник призначається командиром 24-го саперного батальйону[22].
1 січня 1917 року як командиру 24-го саперного батальйону у званні полковник за військові відзнаки надається звання генерал-майор[23].
За час військової служби неодноразово відзначається у битвах, за що отримує державні нагороди.
Після Жовтневого перевороту 1917 року — в Гетьманській армії. Корпусний інженер 6-го корпусу (з 30 листопада 1918 року).
В білій армії Північного фронту (з 10 липня 1919 року; в резерві чинів Наказ № 267 від 19.07.1919). 14 серпня 1919 року вирушив до Сибіру (Наказ № 267 від 03.09.1919). Учасник Білого руху на сході Росії (з 18.08.1919). Після поразки армії адмірала Колчака залишився в Росії[16].
Працював діловодом Головного технічного підрозділу військового комісаріату в місті Іркутськ. Заарештований 5 квітня 1920 року. «За контрреволюційну діяльність» 28 липня 1920 року від Омської губернської ЧК отримав вирок: вища міра покарання. Розстріляний 30 липня 1920 року. Похований в Омську[15]. Реабілітований 30 листопада 1995 року Прокуратурою Омської області на підставі Закона РФ[16].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.