Loading AI tools
український господарник, громадський діяч З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Володимир Омелянович Грицишин (нар. 23 квітня 1953, Могильниця, (нині — Нова Могильниця) Тернопільського районуТернопільська область) — міський голова Сєвєродонецька, що на Луганщині в 1994—2010 роках. Переобирався громадянами міста чотири рази.
| Грицишин Володимир Омелянович | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| Народився | 23 квітня 1953 (71 рік) Могильниця (нині — Нова Могильниця), Тернопільська обл., УРСР | ||||||
| Громадянство |  українське | ||||||
| Національність | українець | ||||||
| Місце проживання | Сєвєродонецьк, Луганська обл., Україна | ||||||
| Діяльність | політик | ||||||
| Alma mater | Харківський політехнічний інститут | ||||||
| Посада | міський голова Сєвєродонецька | ||||||
| Термін | 1994—2010 | ||||||
| Наступник | Валентин Казаков | ||||||
| Партія | безпартійний | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Народився 23 квітня 1953, Могильниця, (нині — Нова Могильниця Тернопільського району) Тернопільська область. В дитинстві і юності жив у Сумській області[1].
Отримав вищу освіту, закінчивши в 1976 році Харківський політехнічний інститут за спеціальністю «Технологія неорганічних речовин». Один із учнів всесвітньо відомого вченого, академіка В. І. Атрощенка[2]. Після завершення навчання, як один з кращих випускників інституту, був запрошений на роботу до Сєвєродонецького виробничого об'єднання «Азот», в цех аміаку, де пропрацював з 1976 до 1993 і пройшов кар'єрний шлях до заступника начальника цеху.
1979 року був призваний до лав радянської армії. Служив у залізничних військах, брав участь у будівництві Байкало-Амурської магістралі[3].
Після армії повернувся до Сєвєродонецького виробничого об'єднання «Азот». За часи роботи на підприємстві В. О. Грицишиним було створено 8 винаходів, 6 з яких було втілено у виробництво[3]. Ним було також запропоновано і впроваджено багато раціоналізаторських пропозицій. Відзначений нагрудним знаком «Винахідник СРСР».
З 1994 до 2010 — міський голова Сєвєродонецька[4].
У 2001 році закінчив Українську академію зовнішньої торгівлі за спеціальністю «менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»[1]. Кандидат економічних наук (2004)[5].
Почесний громадянин міста Єленя Ґура, Польща (2008)[6].
7 червня 2011 року назначений виконувачем обов'язки директора Сєвєродонецької ТЕЦ[7].
З 2014 року очолював ТОВ «Таун-сервис» (Сєвєродонецький водоканал)[8].
2014 — після звільнення Сєвєродонецька від проросійських терористів, на прохання голови Луганської облдержадміністрації Г. Москаля, став його заступником і займався питаннями життєзабезпечення громадян підконтрольної Україні частини Луганської області[8]. За цю роботу нагороджений Почесною відзнакою «За розвиток регіону» на підставі розпорядження голови Луганської облдержадміністрації Г.Г. Москаля.
З 2015 року — пенсіонер.
За часів перебування на посаді міського голови Сєвєродонецька В.О. Грицишин приділяв основну увагу житлово-комунальній сфері. На здивування і незадоволення луганських чиновників В.О. Грицишиним на баланс міста були взяті водоканал та теплозабезпечуючі підприємства[9]. Наступними кроками стало будівництво теплового та каналізаційного колектору, ремонти житлового фонду та приведення у належний стан автодоріг. Місто активно будувалося[1], що значно зменшило черги на житло. За часів його роботи побудовано Свято-Христо-Різдвяний Собор[1], створені можливості для розвитку малого та середнього бізнесу, завдяки чому в місто прийшли підприємці з інших міст і регіонів — відкрилися великі торговельні центри та супермаркети, ремонтні та сервісні підприємства, збільшена та обладнана площа ринків. Велика увага приділялася розвитку культури та спорту — підтримувалося функціонування безкоштовних спортивних секцій для дітей та молоді, діяльність ВК «Сєвєродончанка», залучалися спонсори для проведення культурно-розважальних програм, що проводилися на площі в центрі міста на різноманітні свята. В місті регулярно проходили європейські чемпіонати по волейболу та великому тенісу.
З 90-х років ХХ ст. В.О. Грицишин відкрито виступав, як прихильник національно-патріотичних сил.
На виборах 2010 року посів друге місце, поступившись регіоналу Валентину Казакову[10].
Під час окупації міста проросійськими терористами у 2014 році В.О. Грицишин був весь час на робочому місці (директор ТОВ «Таун-сервис»), керував ремонтними та відновлювальними роботами з забезпечення міста водою[8].
2015 рік — Володимир Грицишин знову балотувався на пост міського голови[11]. Вийшов у другий тур. Набрав 37,62% (9433) голосів при явці виборців всього 26,8%[12].
Державні ордени
Церковні ордени
Козацькі нагороди
Медалі
Нагрудні знаки
Почесні грамоти
Пам’ятні годинники
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
