Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Грецькі поселення Надазов'я виникли в Надазов'ї 1780-ті роки греками, переселеними з Кримського півострова в період з 28 липня 1778 до кінця вересня 1778 року. У мовному відношенні надазовські греки поділяються на дві відмінні одна від одної групи: румеї, які спілкуються румейським діалектом грецької мови та уруми, мова яких належить до групи тюркських мов. У сучасному Надазов'ї греки-румеї і греки-уруми проживають здебільшого окремо.
|
24 березня 1780 за наполяганням митрополита Ігнатія місто Марієнполь (таку ж назву носило місто Павлоград, до якого первісно прибули греки-переселенці) перейменовано в Маріуполь (псевдогрецька назва із елементом «-поль», тобто «місто Марії»), на честь Марії Федорівни, дружини спадкоємця царського престолу, майбутнього імператора Павла І.
Селище Велика Новосілка було засноване в 1779 році по правій стороні річки Мокрі Яли греками, переселеними з Кримського півострова. За переказами, до місця майбутньої Великої Новосілки переселенці підійшли з боку Червоної гірки, і їх вразила місцевість, що розкинулася внизу, покрита терном і порізана долинами річок Мокрі Яли, Шайтанка та Кашлагач.
Заснування села Стила пов'язане із переселенням в 1779 року греків з Криму в Азовську губернію. Село Стила було засноване на березі річки Мокра Волноваха греками-румеями. 1812 року в центрі села була побудована церква, яка отримала назву Кіріаковської на честь святої Кірікії.
Село Роздольне було засновано в 1779 році греками, які переселилися з Криму на злитті двох річок (колись повноводних, а нині подрібнились, порослих очеретом та осокою). До 1946 року село називалося Велика Каракуба. Розташоване за 18 км від районного центру і за 50 км від обласного.
Село Малоянісоль заснували вихідці з кримських сіл Уйшунь, Єні-кей, Джемрек. Воно розкинулося в долині річки Кальчик (Калки). У селі було 65 будинків, де мешкали 235 особи. Село поділялося на три квартали — Анадольський (Піратки), Джемрекський (Пятах) і Малоянісольський (Харахла).
Поселення Сартана утворилося на правому березі річки Кальміус, за 15 км від створюваного міста Маріуполь. Точного історичного визначення слова Сартана нині не існує. Є лише версії, які документально залишаються не підтвердженими.
Перші поселення людини на території нинішнього села Урзуф відносять до епохи палеоліту. В околицях села, особливо по берегах річки Зелена, знаходять знаряддя праці з каменю: кам'яні молотки, сокири, зернотертки, що відносяться до бронзової доби.
Сучасне село Кременівка. Засноване влітку 1780 року переселенцями з кримських сіл Каракуба (131 чоловіків і 113 жінок), Чердакли (75 чоловіків і 79 жінок) і Бай-Су (51 чоловіків і 56 жінок).
Село Чермалик (так по-татарськи іменується «кучерява трава») засноване в липні 1780 року. З 1946 р. — село Зажиточне, з 1972 р. — Заможне, з 2000 р. — знову Чермалик).
Наприкінці липня 1780 за 25 верст від Маріуполя, у південному напрямку до Білосарайської коси засноване село Ялта, грецькою Яліта, що перекладається як «морський берег», «пляж».
Сучасна назва — Гранітне. Після заснування частиною мешканців села Нова Карань в 1881 році мало назву Стара Карань. У 1943 році виділився хутір Новоселівка. Гранітне розташоване на правому березі річки Кальміус в межиріччі приток Дубової і Столової балок.
Найперші відомості про Кримське село Комар відносяться до 1652 року. У цей час в селі було 35 дворів (ГВІК ст. 283). За свідченнями митрополита Ігнатія, при переселенні в 1779 році з Комара вийшло 100 сімей.
Мангуш — селище міського типу, районний центр, площа якого становить 929,1 га. З 1946 року по 1995 рік іменувалось Першотравневе. У березні 1995 року за підсумками місцевого референдуму селищу повернуто історичну назву — Мангуш (в перекладі з грецької мови «білий птах»).
Село Старомлинівка (до 1947 року — Старий Керменчик) заснували в 1779 році греки-уруми з кримських сіл: Ашага-Керменчик, Шурю, Албат, Бія-Сала, Улу-Сала. Всього вийшли з Криму 195 сімей, які становили 971 особа.
Стара Ласпі (первинна назва Ласпі трансформувалося в Ласпу, а після виходу в 1928 році з неї частини мешканців отримала префікс «Стара») — село, центр сільської ради. Розташоване на правому березі річки Кальміус за 36 кілометрів від райцентру і за 10 кілометрів від залізничної станції Каракуба.
Старобешеве — селище міського типу (до 1896 року — село Бешево, центр району). У 1866 році на греків поселенців була поширена єдина система цивільного устрою й управління. Поміж 11 грецьких волостей створена і Бешівська, яка надалі у 1874 році увійшла в Маріупольський повіт.
У 1780 році по правій стороні річки Калка (тепер Кальчик), по лівій стороні Водяної балки оселились переселенці з Криму і назвали нове поселення Ескі-Крим, тобто Старий Крим. Чоловічого населення було 204 особи, жіночого — 163 особи та 79 дворів.
Заселення греків у Надазов'ї почалося з березня 1780 року. З Криму першими вирушили до нових місць греки — хлібороби. Вони їхали на бричках, і це був дуже важкий шлях. Люди були голодні, голі, звичайно, коли переселялися на нові місця поселенці називали своє нове селище так, як раніше називалося їх старе село.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
