Градишка

Гра́дишка (босн. і хорв. Gradiška, серб. Градишка), раніше Босанська-Градишка — прикордонне місто на північному заході Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, центр однойменної громади і субрегіону.

Місто Градишка Gradiška/Градишка Герб Координати 45°08′ пн. ш. 17°15′ сх. д.H G O Країна  Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина Суб'єкт конфедерації Республіка Сербська Регіон Баня-Лука Громада Градишка Мер Зоран Латинович[1] Перша згадка 1525 Площа 761,74 км² Висота центру 95[2]  м Населення ▼ 13 691[3]  (2013) Густота населення 74,47  осіб/км² Міста-побратими Чупріяd, Кавала Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+387) 51 Поштовий індекс 78400 Статистичний номер населеного пункту 206156[4] GeoNames 3203656 OSM ↑2528162 ·R (Градишка) Офіційний сайт www.opstina-gradiska.com Градишка Градишка (Боснія і Герцеговина)  Градишка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Градишка (значення).

Положення

Градишка розкинулася на березі Сави в області Боснійська Країна, за 40 км на північ від столиці Республіки Сербської міста Баня-Лука. На протилежному березі Сави, якою проходить боснійсько-хорватський кордон, знаходяться міста Стара Градишка і Нова Градишка.

Історія

У середньовіччі Градишка з 1102 до 1537 року входила до складу Угорського королівства. Близько 1330 Градишка згадується як вільне містечко (варош) Градишкий Брод (Gradiški Brod). Під теперішнім іменем уперше згадується 1525 року. У добу середньовіччя Градишка мала велике значення як місце переправи через річку Сава. 1537 року місто підкорили турки. У турків Градишка була важливим портом на Саві. Після Берлінського конгресу 1878 і до 1918 року перебувала під владою Австро-Угорської імперії.

У часи Югославії місто було відоме як Босанська-Градишка. Під час Боснійської війни опинилося в утвореній тоді Республіці Сербській. Після війни Національна скупщина Республіки Сербської змінила назву, опускаючи означення «Босанська» (Bosanska — «боснійська»), як це було зроблено з багатьма іншими містами (Костайниця, Дубиця, Новий Град, Петрово, Шамац).

Демографія

Національність[5]	2013	1991	1981	1971
Мусульмани		7 188 (42,68 %)	5 033 (37,35 %)	5 377 (56,09 %)
Серби		6 502 (38,60 %)	4 251 (31,54 %)	2 911 (30,37 %)
Хорвати		781 (4,63 %)	730 (5,41 %)	808 (8,42 %)
Югослави		1 788 (10,61 %)	3 218 (23,88 %)	306 (3,19 %)
Інші та невизначені		582 (3,45 %)	243 (1,80 %)	183 (1,90 %)
Разом	13 691[3]	16 841	13 475	9 585

Міста-побратими

• Кавала (Греція) — з 1994
• Чупрія (Сербія) — з 1999
• Болеславець (Польща) — з 2015

Примітки

1. Načelnik opštine Gradiška. Opština Gradiška. 19. 3. 2005. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 19. 3. 2015.
2. Miloš Bjelovitić, Hamdija Kreševljaković, Bosanska Gradiška, u enciklopediji: Ivo Cecić, v. d. gl. ur., Muhamed Filipović, gl. ur. Redakcije za SR Bosnu i Hercegovinu, Enciklopedija Jugoslavije, 2. izd., 2. sv.: Bje – Crn, Jugoslavenski leksikografski zavod, Zagreb, 1982., str. 93.
3. Попис становништва, домаћинстава и станова у Републици Српској 2013, РЕЗУЛТАТИ ПО НАСЕЉЕНИМ МЈЕСТИМА (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2017. Процитовано 9 квітня 2017.
4. Sistematski spisak općina i naseljenih mjesta u Bosni i Hercegovini (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 26. 11. 2015.
5. Савезни завод за статистику и евиденцију ФНРЈ и СФРЈ, попис становништва 1948, 1953, 1961, 1971, 1981, и 1991. године. (сербо-хорв.)