Господь

Господь (лат. Dominus; дав.-гр. Κύριος; івр. אֱלֹקִים) — христологічний титул біблійного походження, що вживається у текстах Нового Заповіту як стосовно Ісуса Христа, так і стосовно Бога Отця. Відображає статус Бога, як носія влади над життям і смертю, і особисто над людиною^[1].

В юдаїзмі

Аналіз текстів Танаху (Старого Заповіту) показує, що цей титул вживався не тільки як Божий, а й як царський (Адонай=Кіріос). Бог називається Царем царів і Господом господ (Втор. 10:17; Пс. 136:3).

Коли у літургічних читаннях з поваги перестали вимовляти вголос Боже ім'я JHWH, його замінили на Адонай. Це поза сумнівом стало приводом з якого у молодших копіях Септуагінти (LXX), грецького перекладу єврейської Біблії, Кіріос (Господь) ужито на місці імені JHWH, як еквівалент до Адонай^[2].

У християнстві

Титул Господь, котрим у Старому Заповіті користується сам Ягве, у Новому Заповіті надається також розп'ятому і воскреслому Христу (1 Кор. 2:8). Згадуване пророками Слово Господнє або Слово Боже, у Діяннях Апостолів та Посланнях апостола Павла стало словом Ісуса як Господа: 1 Сол. 1:8, див. також 2 Сол. 3:1, Дії 8:25, 12:24, 19:10. У розумінні апостола Павла обіцянка пророка Йоіла, котрий переповідав слова Господа про спасіння кожного, «хто кликати буде Господнє Ім'я» (Йоіл 2:32) виконалася у взиванні імені Ісуса як Господа^[3]:

	Божій Церкві, що в Коринті, посвяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, зо всіма, що на всякому місті прикликають Ім'я Господа нашого Ісуса Христа, їхнього і нашого, — благодать вам і мир від Бога Отця нашого й Господа Ісуса Христа!
— 1 Кор. 1:2-3

За вченням апостола Павла, той, хто називає Ісуса Христа Господом і вірить у серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то ця людина є спасенна (Рим. 10:9). Але оскільки віра, що не підкріплена справами, мертва, то людина може ближче бути до Бога, якщо вивчатиме Його Слово, житиме за цими принципами, та шукатиме істину.

В інших релігіях

Було широко вживане в багатьох язичницьких релігіях. Деякі боги носили ім'я «господь», а для деяких слово «господь» вживалося разом з ім'ям бога.

Приклад зі Старого Заповіту (Біблія) бога хананеїв, що служили богу «Ваал (Баал)». Переклад «Ваал» — «господь, господар». В темні часи ізраїльський народ повертався від Бога Ягве до Ваала.

Джерела

1. Біблія
2. Британська енциклопедія
3. Православная Библейская Энциклопедия

Примітки

1. Мишовський, Микола (12 березня 2014). Що означає титул «Господь»?. CREDO. Архів оригіналу за 5 лютого 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
2. Ternant, Paul. Pan. Słownik teologii biblijnej (пол.) . с. 642—644.
3. O'Collins, Gerald. Chrystologia. Jezus Chrystus w ujęciu biblijnym, historycznym i systematycznym. Katarzyna Franek, Klementyna Chrzanowska, (przekład). Kraków, 2008, s. 130-145, seria: Mysterion. ISBN 9788323326274.