Loading AI tools
«Горіла сосна, палала» — українська народна весільна пісня, частина обрядів традиційного українського весілля, одна з найпоширеніших пісень сучасного весільного репертуару. Пісня походить з карпатського регіону, і на кінець XX століття набула широкого розповсюдження по всій території України.
| «Горіла сосна» | ||||
|---|---|---|---|---|
| Пісня Закарпатський народний хор, Воплі Відоплясова, The Ukrainians, Піккардійська Терція, Mad Heads, Вертеп-бенд, Тоня Матвієнко, Made in Ukraine, Гурт «Сусіди», Гурт «Експрес» | ||||
| з альбому весільні пісні слов'ян | ||||
| Жанр | весільна | |||
| Мова | українська | |||
| Автор слів | народна | |||
|
| ||||
Фольклористи відзначають, що палаюча сосна в цій пісні символізує дівоцтво, а вогонь — весілля, прощання з дівоцтвом та спогадами про безтурботне минуле[1][2].
Пісня «Горіла сосна» зафіксована фольклористами Західної України у кількох варіантах, починаючи з 1930-х років. Один з найперших варіантів «Горіла сосна, горіла» увійшов до виданого у США збірника «Лемковскы народны співанкы»[3]. У 1950-х увійшов у збірку Ukrainian Lemko and Other Folksongs[4], згодом до 10-томного зібрання українських народних пісень, які зібрав і зредагував Зіновій Лисько у кінці 1960-х.[5] Усі зазначені варіанти мали дещо відмінний від сучасної пісні сюжет, який містив мотиви горіння сосни та гасіння її водою:
Горіла сосна, горіла, Під нев дівчина сиділа.
На неї згари спадали, За нев парубки плакали.
Решетом воду носили, Із неї згари гасили.[6]
Варіант цієї пісні з назвою «Горіла липка» записав у XIX столітті Микола Костомаров.[7] Пісня «Горіла липка» була записана і видана на грамплатівку фірми «Колумбія» 1927 року. Виконавці — Голютяки-Кузяни. Цей запис розшифрував Остап Майчик.[8] Відомо також аранжування Анатолія Кос-Анатольського. Пісню «Горіла липка» у різні роки виконували Анатолій Солов'яненко, Богдан Косопуд, хорова капела Лемковина, У сучасному вигляді пісня «Горіла сосна, палала» зафіксована фольклористами західного регіону України наприкінці 1970-х років. Один із перших записів зроблений Софією Грицею та Валентиною Новійчук 1977 року у місті Бурштині від слюсарів Бурштинської ДРЕС[9].
Сучасний варіант пісні містить певні поетичні символи. Зокрема, палаюча сосна символізує дівоцтво, а вогонь — весілля, прощання з дівоцтвом. Коса є символом дівочої чистоти, а її розплітання — ознака переходу зі статусу дівчини до статусу молодиці, яка мала носити на голові хустку або очіпок.
Водночас український літературознавець Микола Ільницький зауважує, що у сучасному варіанті пісня втратила основний міфологічний зміст, який, проте, можна простежити по більш ранніх її записах. Основні мотиви в ній — «горіння» сосни і «гасіння» її водою з решета. На ці символи звернув увагу О. Потебня у книзі «Пояснення українських і споріднених народних пісень».[10] Потебня відзначає, що вогонь у пісенній народній творчості символізує кохання. Цікаво, що мотив палання сосни (або липи) повторюється у польському, чеському та хорватському варіантах пісні «Горіла липка», які мають майже ідентичний, що може свідчити про наявність первинного спільного слов'янського джерела пісні.
- Український
Горіла сосна, горіла,
Під нев дівчина сиділа.
На неї згари спадали,
За нев парубки плакали.
- Хорватський
Zelena lipa gorila,
Pod njom je mila sidila,
Iskre su na nju padala,
Da su sve ptice plakala
- Чеський
Hořela lipa, hořela,
Panenka pod ňo seděla,
Ješkerke na nũ padaly,
Mladenci o nu plakaly
- Польський
Gorzała lipka, gorzała,
Dziewczyna pod nię leżała,
Iskierke na nie padały,
Bez koszulre je parzały.
В українських варіантах пісні сосну парубки гасять решетом, і гасіння палаючої сосни пов'язане із втратою «вінка» дівочості, а повернути втрачене — все одно, що погасити вогонь водою, принесеною у решеті.
Словацький фольклорист Ян Коллар зауважує, що пісня може походити з давньослов'янського звичаю карати вогнем дівчат, які втратили невинність.[7]
Входить до репертуару багатьох виконавців та колективів України. Перші відомі звукозаписи були здійснені Закарпатським народним хором на українському радіо й перевидані в колекції з фондів радіо у 2009 році.
- Закарпатський народний хор CD «Ой, співаю, не гадаю» (2003); «Найкращі українські народні пісні. Золота колекція» (із фондів українського радіо, 2009).[11]
- Квартет «Купалінка» (біл. Гарэла Сасна) LP «Купалінка» (1989, Мелодія)[12]
- Піккардійська Терція CD «Піккардійська Терція» (1996)[13]
- Воплі Відоплясова CD «Музіка» (1997)[14]
- The Ukrainians CD «Respublika» (2002, Zirka Records)[15]
- Гурт «Експрес» CD «Українські Застольні Пісні» (2003)[16]
- Церніца (біл. Гарэла Сасна) CD «Вясёлы Вечар» (2003)[17]
- Вальжына Цярэшчанка[be] (біл. Гарэла Сасна) CD «Хтось крануўся крылаў» (2003)[18]
- Гурт «Сусіди» CD «10 Років Разом. Кращі Пісні» (2006)[19]
- Камерний хор «Хрещатик» CD «Українська народна пісня»[20]
- Марія Стеф'юк, Національна капела бандуристів України. CD «Журавка» (2008)[21]
- Вертеп-бенд CD «Співаник» (2009)[22]
- Mad Heads CD «Україн Ska» (2011)[23]
- Made in Ukraine CD «Українські Хіти» (2018)[24]
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
