Городло

Городло^[2][3] (пол. Horodło) — село в Польщі, у гміні Городло Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 1035 осіб (2011^[1]). Колишнє місто, що належало до Червенських городів. Було центром Городельського повіту.

Село Городло пол. Horodło Колишня церква, нині римо-католицький костел Герб Координати 50°53′00″ пн. ш. 24°02′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Грубешівський повіт Гміна Городло Водойма Західний Буг Населення 1035 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 84 Поштовий індекс 22-523 Автомобільний код LHR SIMC 0888787 GeoNames 770996 OSM r2958147 ·R Городло Городло (Польща) Городло Городло (Люблінське воєводство)  Городло у Вікісховищі

Історія

Книга братства при церкві Св. Параскеви в Городлі на Холмщині. 1765 рік.

Городло на адміністративній мапі-схемі

Городло на мапі Королівства Галичини та Володимирії у 1777—1782 роках

Уперше Городло згадують у 1287 році, коли руський князь Володимир Василькович заповів своїй дружині «село своє Городло разом з людьми та митом»^[4].

Князь Любарт-Дмитро за угодою з польським королем Казимиром ІІІ відступив Городельський повіт Королівству польському в 1366 році. Ймовірно, невдовзі після цього Городельський повіт, який перебував у складі Белзької землі, набув ленним правом князь Юрій Наримунтович. У 1388 році король Владислав II Ягайло надав Земовитові IV Белзьку землю як посаг дружини — своєї сестри Олександри.

Відоме, зокрема, тим, що 2 жовтня 1413 тут уклали Городельську унію. 25 червня князь Свидригайло писав у листі до німців, що поляки під час нападу на його володіння спалили, зокрема, Городло.^[5]

Адміністративно тривалий час входило до складу Белзького воєводства. Було центром Городельського повіту.

У місті діяв ґродський суд.^[6] 1525 року вперше згадується православна церква в Городлі^[2].

У місті брали мито з купців, які прямували з Торуня до Володимира (чи Львова) — 5 грошів від коня.^[7] Люстрація 1566 року: у місті 7 «крамарів» («самі жидівські»).^[8] Інша (чи та сама) люстрація подає, що у місті були 9 майстрів, 4 шевці, 7 різників, 7 єврейських крамниць.^[9]

Місто було центром гродового Городельського староства.

У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила православну церкву святого Миколая на римо-католицький костел, а в липні-серпні 1938 року знищила православну церкву Воскресіння^[2].

У 1943 році в селі проживало 550 українців і 1432 поляки^[3]. 1944 року польські шовіністи вбили в селі 5 українців^[10]. У червні та липні 1947 року польська влада виселила з Городла 89 українців^[3].

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][11]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	493	113	319	61
Жінки	542	91	284	167
Разом	1035	204	603	228

Пам'ятки

• церква (нині — костел святого Миколая та Воздвиження Чесного Хреста)
• костел святого Яцека

Відомі люди

Народилися

• Микола Ваврисевич — український педагог, письменник, журналіст і громадський діяч на Холмщині.
• Федір Пекарський — український педагог.

Володарі

• Любарт-Дмитро
• Земовит IV

Городельські старости

Див. Категорія:Городельські старости

• Ян Пілецький гербу Леліва — чоловік NN з роду Гербуртів^[12]
• Лукаш Берлич Струтинський, у 1775 році став з іншими шляхтичами власником м. Липовець.^[13]

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 139.
3. Богдан Гук. Horodło. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. (пол.)
4. Парнікоза, Іван (21.06.17). Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм. http://h.ua (українська) . http://h.ua. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 21.06.17.
5. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 195.
6. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 317.
7. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. VI. — С. 33.
8. Там само. — С. 107.
9. Там само. — С. 136.
10. Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 26 грудня 2022.
11. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
12. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … [Архівовано 9 липня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — t. 2. — 761 s. — S. 361. (пол.)
13. Lipowiec // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 287. (пол.) — S. 287.

Джерела

• Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. I—X.
• Horodło // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 136. (пол.) — S. 136—138. (пол.)

Посилання

• Historia // Gmina Horodło [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
• Богдан Гук. Horodło. apokryfruski.org. APOKRYF RUSKI. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. (пол.)