Городло

Городло^[2][3] (пол. Horodło) — село в Польщі, у гміні Городло Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 1035 осіб (2011^[1]). Колишнє місто, що належало до Червенських городів. Було центром Городельського повіту.

Село Городло пол. Horodło Колишня церква, нині римо-католицький костел Герб Координати 50°53′00″ пн. ш. 24°02′00″ сх. д. Країна ПольщаПольща Воєводство Люблінське воєводство Повіт Грубешівський повіт Гміна Городло Водойма Західний Буг  Населення 1035 осіб (2011[1]) Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+48) 84 Поштовий індекс 22-523 Автомобільний код LHR SIMC 0888787 GeoNames 770996 OSM r2958147 ·R Городло Городло (Польща) Городло Городло (Люблінське воєводство)  Городло у Вікісховищі

Історія

Книга братства при церкві Св. Параскеви в Городлі на Холмщині. 1765 рік.

Городло на адміністративній мапі-схемі

Городло на мапі Королівства Галичини та Володимирії у 1777—1782 роках

Уперше Городло згадують у 1287 році, коли руський князь Володимир Василькович заповів своїй дружині «село своє Городло разом з людьми та митом»^[4].

Князь Любарт-Дмитро за угодою з польським королем Казимиром ІІІ відступив Городельський повіт Королівству польському в 1366 році. Ймовірно, невдовзі після цього Городельський повіт, який перебував у складі Белзької землі, набув ленним правом князь Юрій Наримунтович. У 1388 році король Владислав II Ягайло надав Земовитові IV Белзьку землю як посаг дружини — своєї сестри Олександри.

Відоме, зокрема, тим, що 2 жовтня 1413 тут уклали Городельську унію. 25 червня князь Свидригайло писав у листі до німців, що поляки під час нападу на його володіння спалили, зокрема, Городло.^[5]

Адміністративно тривалий час входило до складу Белзького воєводства. Було центром Городельського повіту.

У місті діяв ґродський суд.^[6] 1525 року вперше згадується православна церква в Городлі^[2].

У місті брали мито з купців, які прямували з Торуня до Володимира (чи Львова) — 5 грошів від коня.^[7] Люстрація 1566 року: у місті 7 «крамарів» («самі жидівські»).^[8] Інша (чи та сама) люстрація подає, що у місті були 9 майстрів, 4 шевці, 7 різників, 7 єврейських крамниць.^[9]

Місто було центром гродового Городельського староства.

У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила православну церкву святого Миколая на римо-католицький костел, а в липні-серпні 1938 року знищила православну церкву Воскресіння^[2].

У 1943 році в селі проживало 550 українців і 1432 поляки^[3]. 1944 року польські шовіністи вбили в селі 5 українців^[10]. У червні та липні 1947 року польська влада виселила з Городла 89 українців^[3].

Населення

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][11]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	493	113	319	61
Жінки	542	91	284	167
Разом	1035	204	603	228

Пам'ятки

• церква (нині — костел святого Миколая та Воздвиження Чесного Хреста)
• костел святого Яцека

Відомі люди

Народилися

• Микола Ваврисевич — український педагог, письменник, журналіст і громадський діяч на Холмщині.
• Федір Пекарський — український педагог.

Володарі

• Любарт-Дмитро
• Земовит IV

Городельські старости

Див. Категорія:Городельські старости

• Ян Пілецький гербу Леліва — чоловік NN з роду Гербуртів^[12]
• Лукаш Берлич Струтинський, у 1775 році став з іншими шляхтичами власником м. Липовець.^[13]