Городецький Олексій Опанасович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Олексій Опанасович Городецький | |
|---|---|
 | |
| Народився | 30 березня 1897 Новокостичі |
| Помер | 9 січня 1967 (69 років) Київ |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна | СРСР |
| Діяльність | біофізик |
| Alma mater | Саратовський університет |
| Галузь | біофізика |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук |
| Членство | НАНУ |
| Партія | КПРС |
| У шлюбі з | Городецька Емма Генріхівна |
Олексій Опанасович Городецький (30 березня 1897, Новокостичі — 9 січня 1967, Київ) — український радянський біофізик, рентгенолог і радіолог, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР (з 23 січня 1957 року)[1].
Біографія
Народився 30 березня 1897 року в селі Новокостичах (тепер Самарської області Росії). У 1924 році закінчив медичний факультет Саратовського університету. З 1944 року в Києві. З 1946 року працював в Інституті клінічної фізіології АН УРСР, з 1953 року завідував лабораторією біофізики і Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця АН УРСР, з 1963 року — завідувач сектору біофізики й радіобіології.
У 1957–1960 роках очолював кафедру радіології Київського інституту удосконалення лікарів[2].
Помер 9 січня 1967 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 4).
Наукова діяльність
Праці присвячені рентгенологічному дослідженню функціональної здатності серця, вивченню біологічної дії ядерних випромінювань, методам лікування раку та захворювань крові тощо.
Примітки
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.