Горні Мілановац

Горні Мілановац (серб. Горњи Милановац, Gornji Milanovac) — місто, розташоване в центрі Сербії. До 1859 року мала назву Деспотовац (назва річки, що протікає через місто). Сучасну назву місто отримало згідно з указом князя Милоша Обреновича.

Горні Мілановац Прапор Герб Координати 44°01′16″ пн. ш. 20°27′21″ сх. д. Країна  Сербія[1] Сербія[1] Адмінодиниця Gornji Milanovac Municipalityd[1] Дата заснування 1853 Площа 836 км²[1] Висота центру 310 м Міста-побратими Кавадарці, Словень Градець, Сежана, Mosjøend, Едеса, Плевен (29 квітня 1998)[2] Часовий пояс UTC+1 Телефонний код 032 Поштовий індекс 32 300, 32 301 Автомобільний код GM GeoNames 790367 Офіційний сайт gornjimilanovac.rs Горні Мілановац Горні Мілановац (Сербія)  Горні Мілановац у Вікісховищі

Історія

Розкопки у Горні-Мілановац показують, що ця область була заселена вже в доісторичні часи. Виявлено залишки поселень іллірійців, фракійців (головним чином даків), в меншій кількості кельтів, готів. На горі Рудник крім старих шахтарських штолень збереглися руїни римського храму, присвяченого богині Терре. З часів Римської імперії та середньовіччя ці землі мали істотне економічне, транспортне і військове значення. Знайдено свідчення перебування на території візантійської адміністрації, пізніше вона входила до складу Середньовічного Королівства Сербія, Сербо-грецького царства, Османської імперії.^[3]

Саме місто засноване у 1853 році, причому за планом австрійського інженера з Белграда.^[3] Назву місто отримало за назвою річки Деспотовац, але вже у 1859 змінила назву на сучасне через указ князя Милоша Обреновича.

У 1879 відкритий вищий навчальний заклад.

У 1890 відкрита перша друкарня.

У 1892 відкрита окружна лікарня.

Під час двох світових воєн місто було окуповане та зазнало значних руйнувань. Під час бомбардування Югославії силами НАТО у 1999 році у місті постраждала тільки телевежа.

Економіка

Економічне зростання міста припадає на 1920-ті роки у зв'язку з будівництвом залізниці. У 1922 відкрита кондитерська фабрика. У 1937 побудована ще одна фабрика для виготовлення лукуму та іншої солодкої продукції.

Після звільнення міста від нацистської окупації у 1945 починається індустріалізація регіону. Будується нова кондитерська фабрика (дві старі були знищенні під час бомбардувань), завод по виробництву побутового обладнання, завод по виробництву автозапчастин, хімічне виробництво тощо. На початку 1990-х через зміну політичного режиму та розпад Югославії більшість цих підприємств стали банкрутами. Виключенням став завод «Металац», як був модернізований та кондитерська фабрика, яку викупила мультинаціональна корпорація Swisslion.^[4]

Етнічні групи

Етнічні групи	Популяція	%
Серби	43,453	97.85%
Цигани	178	0.40%
Чорногорці	81	0.18%
Македонці	49	0.11%
Хорвати	34	0.08%
Югослави	31	0.07%
Інші	580	1.31%
Разом	44,406

Спорт

У місті функціонують спортивні команди з баскетболу, гандболу, волейболу та звичайно футболу. Місцевий футбольний клуб «Металац» заснований у 1961 році та виступає в найвищому дивізіоні Сербії.

Примітки

1. https://gornjimilanovac.rs/opsti-podaci/
2. https://www.pleven.bg/bg/pobratimeni-gradove/gorni-milanovats-sarbiya
3. Кратка историја рудничко-таковског краја [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.](серб.)
4. "Swisslion" kupio "Takovo" (сербо-хорв.). В92. 06.02.2004. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 5 грудня 2016.

Посилання

• Офіційний сайт [Архівовано 17 серпня 2020 у Wayback Machine.] (серб.)
• GM032.net Інтернет портал Горні Мілановац (серб.)
• Туризм Горні Мілановац [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] (серб.)
• Погода Горні Мілановац [Архівовано 9 березня 2022 у Wayback Machine.] (серб.), (англ.)