Loading AI tools
український політик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олег Миколайович Голтвянський (нар. 8 вересня 1980, м. Харків, нині Україна) — український військовий та політичний діяч, активний учасник Євромайдану, та Російсько-української війни[1]. Офіцер Збройних сили України[2], командир батальону Печерськ. Також відомий під псевдо «Кесар Люботинський»[3][4][5].
| Голтвянський Олег Миколайович | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Молодший лейтенант | ||||||||
 | ||||||||
| Загальна інформація | ||||||||
| Народження | 8 вересня 1980 (44 роки) Харків | |||||||
| Псевдо | Кесарь Люботинський, Кіт, Рагнар Миколайович, Містер Хайзенберг | |||||||
| Військова служба | ||||||||
| Роки служби | 2014-2015, 2016-2020, 2021-т.ч. | |||||||
| Приналежність | Україна | |||||||
| Вид ЗС |  ССО України→ Військово-морські сили | |||||||
| Війни / битви | ||||||||
| Командування | ||||||||
| Батальйон «Печерськ» | ||||||||
| Нагороди та відзнаки | ||||||||
| ||||||||
 Голтвянський Олег Миколайович у Вікісховищі | ||||||||
Олег Голтвянський є організатором ряду політичних акцій на території України та Росії. Найбільш резонансними з яких були марші на честь Української повстанської армії у Харкові[6][7] та Полтаві[8], марші на підтримку сім'ї Павличенко[9], на підтримку політичних в'язнів[10], а також ряду історичних і соціальних акцій[11], брав участь у нападах на представників ліворадикальних[12][13] та проросійських організацій[14], а також представників сексуальних меншин[15]. Разом з Дмитром Корчинським є організаторами проекту «Руська автономія»[8][16][17], брав активну участь в Євромайдані[18][19][20][21]. Російські СМІ вказують Голтвянського як одного з організаторів Євромайдана[22][23]. З 2014 року бере участь у війні на сході України[24][25]. Навесні 2014 року на території Російської Федерації було заарештовано 25 українських диверсантів, які згодом зізналися, що були спрямовані в Росію Голтвянським Олегом Миколайовичем[26][27][28]. З червня по грудень 2014 року виконував обов'язки командира батальйону Печерськ. З 2015 року є керівником Центру геополітичних досліджень і сучасної конфліктології[29][30][31]. З 2016 по 2020 рік проходив службу в Силах спеціальних операцій. З 2021 року командир контрдиверсійного підрозділу Морської піхоти. Після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну бере участь в бойових діях на території Луганської, Донецької та Харківської областей[32][33][34][35][36][37][38][39]. Разом з молодшим сержантом Олександром Гриценєй та мотросом Сергієм Сорокиним навесні 2022 року, 2 місяці утримував позицію "27 пост". Наприкінці 2022 року переведений до Одеси, на посаду командира роти РЕБ[40].
З 2006 по 2010 роки був депутатом Кобилякської районної ради від «Блоку Юлії Тимошенко»[41]. У 2010 році балотувався у місті Люботин Харківської області за списком партії «Батьківщина» під № 5, але депутатом не став[42]. 30 вересня 2012 року бере участь у проміжних виборах у Люботинську міську раду, але програє з розривом у 29 голосів кандидату від Партії Регіонів[43][44]. 3 2009 року очолює молодіжне крило ВО «Батьківщина» — Батьківщина молода.
Очолював право-радикальну організацію Український національний союз[45][46], на основі якої намагався у 2013 році створити політичну партію[47][48][49].
З 2015 року очолює Люботинське міське відділення партії Українське об'єднання патріотів — УКРОП. На вибори до місцевих рад 2015 балотувався в депутати за списком Українського об'єднання патріотів — УКРОП під № 1. Став депутатом Люботинської міської ради, отримавши 5.88 % голосів виборців[50][51]. У 2020 році був кандидатом в депутати Верховної Ради на проміжних виборах по 179 округу[52][53], але зняв свою кандидатуру у зв'язку з пандемією КОВІД-19[54].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
