Голтвянський Олег Миколайович

Олег Миколайович Голтвянський (нар. 8 вересня 1980, м. Харків, нині Україна) — український військовий та політичний діяч, активний учасник Євромайдану, та Російсько-української війни^[1]. Офіцер Збройних сили України^[2], командир батальону Печерськ. Також відомий під псевдо «Кесар Люботинський»^[3][4][5].

Голтвянський Олег Миколайович
Молодший лейтенант
Загальна інформація
Народження	8 вересня 1980(1980-09-08) (44 роки) Харків
Псевдо	Кесарь Люботинський, Кіт, Рагнар Миколайович, Містер Хайзенберг
Військова служба
Роки служби	2014-2015, 2016-2020, 2021-т.ч.
Приналежність	Україна
Вид ЗС	ССО України→ Військово-морські сили
Війни / битви	Російсько-українська війна Війна на сході України Облога Слов'янська Битва за Краматорськ Бої за Красний Лиман Бої за Лисичанськ Бої за Луганський аеропорт Бої за Авдіївку Бої на Світлодарській дузі Російське вторгнення в Україну у 2022 Битва за Донбас Бої за Ізюм Бої за Лиман
Командування
Батальйон «Печерськ»
Нагороди та відзнаки
Орден Святого рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня Нагрудний знак «Учасник АТО» Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції» Медаль «За жертовність і любов до України» Ювілейна медаль «25 років незалежності України»

Див. також: Голтвянський

Біографія

Олег Голтвянський є організатором ряду політичних акцій на території України та Росії. Найбільш резонансними з яких були марші на честь Української повстанської армії у Харкові^[6][7] та Полтаві^[8], марші на підтримку сім'ї Павличенко^[9], на підтримку політичних в'язнів^[10], а також ряду історичних і соціальних акцій^[11], брав участь у нападах на представників ліворадикальних^[12][13] та проросійських організацій^[14], а також представників сексуальних меншин^[15]. Разом з Дмитром Корчинським є організаторами проекту «Руська автономія»^[8][16][17], брав активну участь в Євромайдані^{[18][19][20][21]}. Російські СМІ вказують Голтвянського як одного з організаторів Євромайдана^[22][23]. З 2014 року бере участь у війні на сході України^[24][25]. Навесні 2014 року на території Російської Федерації було заарештовано 25 українських диверсантів, які згодом зізналися, що були спрямовані в Росію Голтвянським Олегом Миколайовичем^[26][27][28]. З червня по грудень 2014 року виконував обов'язки командира батальйону Печерськ. З 2015 року є керівником Центру геополітичних досліджень і сучасної конфліктології^[29][30][31]. З 2016 по 2020 рік проходив службу в Силах спеціальних операцій. З 2021 року командир контрдиверсійного підрозділу Морської піхоти. Після початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну бере участь в бойових діях на території Луганської, Донецької та Харківської областей^{[32][33][34][35][36][37][38][39]}. Разом з молодшим сержантом Олександром Гриценєй та мотросом Сергієм Сорокиним навесні 2022 року, 2 місяці утримував позицію "27 пост". Наприкінці 2022 року переведений до Одеси, на посаду командира роти РЕБ^[40].

Партійна діяльність та участь у виборах

З 2006 по 2010 роки був депутатом Кобилякської районної ради від «Блоку Юлії Тимошенко»^[41]. У 2010 році балотувався у місті Люботин Харківської області за списком партії «Батьківщина» під № 5, але депутатом не став^[42]. 30 вересня 2012 року бере участь у проміжних виборах у Люботинську міську раду, але програє з розривом у 29 голосів кандидату від Партії Регіонів^[43][44]. 3 2009 року очолює молодіжне крило ВО «Батьківщина» — Батьківщина молода.

Очолював право-радикальну організацію Український національний союз^[45][46], на основі якої намагався у 2013 році створити політичну партію^[47][48][49].

З 2015 року очолює Люботинське міське відділення партії Українське об'єднання патріотів — УКРОП. На вибори до місцевих рад 2015 балотувався в депутати за списком Українського об'єднання патріотів — УКРОП під № 1. Став депутатом Люботинської міської ради, отримавши 5.88 % голосів виборців^[50][51]. У 2020 році був кандидатом в депутати Верховної Ради на проміжних виборах по 179 округу^[52][53], але зняв свою кандидатуру у зв'язку з пандемією КОВІД-19^[54].

У творчості

• Олег Голтвянський разом з Олегом Тягнибоком, Андрієм Білецьким, Романом Стригунковим, Олегом Однороженко, Ігорем Гаркавенко та багатьма іншими політичними діячами України брали участь у зйомках документального фільму Юрія Горського «Україна. Майдан. Перемога»^[55][56].

Праці

• О. Голтвянський, О. Оглобля, О. Сізов. Вентиляція будівель. Проектування та визначення характеристик систем вентиляції житлових будинків (uk, en) // Державний інститут «УкрНДІводоканалпроект» Проект, остаточна редакція. — Київ: Мінрегіон, 2015.
• О. Голтвянський, О. Оглобля, О. Сізов. Вентиляція будівель. Розрахункові методи визначення витрат повітря на вентиляцію будівель з урахуванням інфільтрації (uk, en) // Державний інститут «УкрНДІводоканалпроект» Проект, остаточна редакція. — Київ: Мінрегіон, 2015.
• Голтвянський О.М. Східні традиції державотворення // Становлення Нікейської держави / Омельчук В. В. — Київ: Видавництво ТОВ «Прометей», 2020. — С. 421-426. — 800 с. — ISBN 978-617-7502-44-8.
• Голтвянський О.М. Теорія та практика сучасної юриспруденції // Реформа та політичний процес / Бровін О.В. — Харків, 2020. — Т. I. — С. 36-38. — 328 с.
• Голтвянський О., Кобанець Р. Націреальна спецслужба в українському державотворенні // До питання про особливості розвитку сектору безпеки США в умовах нових глобальних викликів. — Київ: Видавництво ТОВ «Прометей», 2021. — С. 280-286. — 376 с. — ISBN 978-617-7502-02-8.
• Голтвянський О. Актуальні проблеми, пріоритетні напрямки та стратегії розвитку України // Українська енергетика. Реалії та перспективи / О.С. Волошкіна. — Київ: ІТТА, 2022. — С. 124-126. — 180 с.
• Голтвянський О. М. Розвиток науки в умовах воєнного стану // Енергетика України в умовах війни та післявоєнного стану. — Київ, 2022. — С. 124-126. — 452 с.
• Голтвянський О. М. Літні нукові читання // Культура Нікейської імперії. — Рівне, 2022. — Т. XCI. — С. 136-144. — 542 с.
• Голтвянський О. М. Розвиток науки та техніки:виклики сучастного світу // Элементы фашизма в системе государственного управления России. Формы политической организации. Государство как политическая власть. — Вінниця, 2023. — С. 19-24. — 162 с.