Головний обтічник
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Головний аеродинамічний обтічник — передня частина ракети або літака. Має форму, що забезпечує найменший аеродинамічний опір. Головні обтічники (ГО), також можуть розроблятися для підводного або дуже швидкого наземного пересування.
Головний аеродинамічний обтічник — важливий елемент ракети-носія (РН) призначений для захисту космічного апарату (КА) від зовнішніх впливів, в тому числі впливу теплових і аеродинамічних навантажень під час доправляння повністю зібраної РН, на старт і на атмосферній ділянці польоту РН.
Відокремлення ГО від ракети відбувається після проходження щільних шарів атмосфери, коли вільно-молекулярний тепловий потік на поверхню КА не буде перевищувати 1135 Вт/м².[1]
На ракетах, головний обтічник складається з камери, в якій міститься корисне навантаження (наприклад, супутник), і зовнішньої оболонки, розрахованої на вплив високих температур.
Найґрунтовніші дослідження надзвукових польотів, привели до створення обтічників для спускних космічних апаратів і для ядерних боєголовок.
Зазвичай, обтічники мають форму конусоподібного тіла обертання. Носові обтічники літаків часто робляться з радіопрозорих матеріалів для розміщення в них радіолокаційного устаткування.[2]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
