Головне адміралтейство (Санкт-Петербург)

Буді́вля Головно́го адміралте́йства — комплекс адміралтейських будівель у Санкт-Петербурзі, розташованих на березі річки Нева. Колишня штаб-квартира Адміралтейств-колегії та Імператорського військово-морського флоту в центрі міста, нині — штаб-квартира Військово-морського флоту Росії.

Головне адміралтейство
59°56′15″ пн. ш. 30°18′31″ сх. д.
Тип	будівля урядуd
Статус спадщини	об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Країна	Російська Федерація : ISO3166-1 alpha-3:RUS; ISO3166-1 цифровий:643;
Розташування	Санкт-Петербург Second Admiral Islandd
Архітектурний стиль	архітектура неокласицизму і ампір
Архітектор	Захаров Андреян Дмитрович
Висота	74 м
Перша згадка	1704
Адреса	Невський проспект
Сайт	nevsky-prospekt.com/admiralty.html
Головне адміралтейство (Санкт-Петербург) (Росія)
Головне адміралтейство у Вікісховищі

Збудована як укріплена суднобудівна верф, споруда перебудовувалася у XIX столітті для підтримки морських амбіцій Російської імперії і пізніше була оточена п'ятьма бастіонами і додатково захищена ровом^[1].

Будівля в стилі ампір, яку сьогодні можна побачити на Адміралтейській набережній, побудована за проектом Андреяна Захарова між 1806 і 1823 роками^[1]. Розташоване на західному кінці Невського проспекту, Адміралтейство з позолоченим шпилем, увінчаним золотим флюгером у формі невеликого вітрильника, є однією з найпомітніших пам'яток міста і центральним пунктом старих вулиць Санкт-Петербурга — Невського проспекту, Горохової вулиці та Вознесенського проспекту.

Використання

Будівництво вітрильних кораблів на Адміралтейській верфі тривало до 1844 року. Надалі в будівлі залишилися тільки установи флоту: Морське міністерство, Головний морський штаб, Головне гідрографічне управління, Адміралтейський собор. У 1709—1939 роках у ньому розміщувався Центральний військово-морський музей Росії.

З червня 1917 року у будівлі перебував Центрофлот — центральний орган флоту, що підтримував Тимчасовий уряд. Унаслідок Жовтневого перевороту його розпустили, і 26 жовтня за ініціативою В. І. Леніна було створено Військово-морський революційний комітет. Комітет містився в крилі адміралтейства, зверненому до Мідного вершника^[2].

З 1925 по 2009 роки в комплексі будівель дислокувалися Вище військово-морське інженерне училище імені Ф. Е. Дзержинського і штаб Ленінградської військово-морської бази.

У 1932—1933 роках у будівлі адміралтейства також розміщувалася газодинамічна лабораторія — перше в СРСР конструкторське бюро з розроблення ракетних двигунів^[3][4].

Будівля адміралтейства зображувалася на знаках про закінчення Ленінградського механічного інституту.

Сучасність

Після розпаду Радянського Союзу неодноразово виникали різні проєкти щодо нового використання приміщень адміралтейства. Так, у 2006 році висувалася пропозиція перемістити сюди, на обмежену площу, Центральний військово-морський музей, у будівлі якого уряд Санкт-Петербурга планував відкрити нафтову біржу^[5]. Восени 2007 року з'явилася пропозиція розмістити в адміралтействі командування Військово-морського флоту.

У 2009 році Військово-морське училище імені Ф. Е. Дзержинського переведено у місто Пушкін, а штаб Ленінградської військово-морської бази до Кронштадту, через що приміщення, що вони займали, звільнилися. 31 жовтня 2012 року відбувся офіційний переїзд Головного штабу Військово-морських сил Росії у будівлю адміралтейства, того ж дня на будівлі було піднято андріївський прапор, що офіційно символізує присутність тут вищого військово-морського командування.

25 грудня 2013 року в адміралтействі, у вежі зі шпилем на перетині Адміралтейської набережної та Палацового проїзду, було відкрито храм святителя Спиридонія Триміфунтського^[6].

Наприкінці січня 2014 року тодішній міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу схвалив концепцію пристосування комплексу будівель адміралтейства для потреб ВМФ: внутрішні двори будівлі пропонується накрити прозорим куполом, а між історичними корпусами перекинути скляні переходи^[7].

Примітки

1. The Admiralty (англ.). Nevsky Prospekt. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 3 листопада 2024.
2. Путеводитель по Санкт-Петербургу — Ленинграду (рос.). Гуманитарный университет профессиональных союзо. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 3 листопада 2024.
3. 315 лет назад началось строительство верфи и Главного адмиралтейства (рос.). Центральный военно-морской музей имени императора Петра Великого. Архів оригіналу за 24 березня 2023. Процитовано 3 листопада 2024.
4. Паршина, Е. А. (2009). Адмиралтейство (рос.). Петербург-экскурсии. Архів оригіналу за 26 червня 2023. Процитовано 3 листопада 2024.
5. Нужно спасать военно-морской музей (рос.). Комитет Единых Действий в защиту социально-трудовых прав граждан Санкт-Петербурга и Ленинградской области. 17 червня 2007. Архів оригіналу за 18 листопада 2009. Процитовано 3 листопада 2024.
6. В Адмиралтействе впервые за 90 лет прошла литургия (рос.). Телеканал «Санкт-Петербург». 25 грудня 2013. Архів оригіналу за 4 травня 2016. Процитовано 3 листопада 2024.
7. Минобороны накроет Адмиралтейство стеклянной крышей (рос.). Фонтанка. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 3 листопада 2024.