Голгофа
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
31°46′43″ пн. ш. 35°13′46″ сх. д.

Голгофа | |
Країна | Ізраїль |
---|---|
Адміністративна одиниця | Юдея |
Зображений на | хресна дорога і кальварія |
![]() | |
Голгофа у Вікісховищі |
Голго́фа[1][2][3][4][5] або Ґолґо́та[6][відсутнє в джерелі] (грец. Γολγοθᾶ від арамейського Gûlgaltâ — череп), або Кальварія — пагорб, на якому розіп'яли Ісуса Христа. За описами, це місце було поблизу Єрусалима, проте його точне розташування невідоме.
Місце страти злочинців у стародавніх євреїв. У християнстві стає символом мук, страждань.[7]
Згадки. Опис
Узагальнити
Перспектива
Голгофа згадана у всіх чотирьох канонічних Євангеліях:
- Євангелія від Матвія 27:33-34
- І, прибувши на місце, що зветься Голгофа , цебто сказати Череповище, дали Йому пити вина…
- Євангелія від Марка 15:22
- І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.
- Євангелія від Луки 23:33
- А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його…
- Євангелія від Івана 19:17
- І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Череповищем зване, по-гебрейському Голгофа.
Євангелія від Луки не дає місцевої, тобто арамейської, назви Голгофи. Євангелія від Івана дещо збиває з пантелику, вказуючи, що слово «Голгофа» означає «череповище» по-гебрейському. Це потрібно трактувати як «мовою євреїв», якою на той час була арамейська.

В Новому Заповіті вказано, що Голгофа була неподалік від Єрусалима (Івана 19:20) за стінами міста (Євреям 13:12). Згідно з єврейськими звичаями, страчених ховали неподалік місця страти, тому пагорб біля Гробу Господнього з великою імовірністю можна вважати місцем розп'яття Христа.
Римський імператор Костянтин Великий збудував у 326 — 335 роках Храм Гробу Господнього на місці, яке на той час вважалося місцем поховання Ісуса, неподалік Голгофи. Відповідно до християнської легенди, Гріб Господній і Справжній Хрест віднайшла імператриця Олена, мати Костянтина, 325 року. Храм розташований у межах Старих стін міста Єрусалима, проте Святе Поховання, можливо, в ті часи було зовні. Усередині храму є рештки скелі приблизно 5 м заввишки, які вважаються залишками Голгофи. Цю церкву визнає місцем поховання Ісуса більшість істориків, а невеличку скелю всередині — залишками Голгофи, що вказують її колишнє розташування.

Провівши деякий час у Палестині у 1882-83 роках, Чарлз-Джордж Ґордон висловив припущення про інше місце розташування Голгофи. Садова Могила, розташована на північ від Гробу Господнього за сучасними Дамаскськими воротами, має поховання точно датовані Візантійським періодом. У Саду є скеля з двома великими заглибленнями, схожими на очі черепа (за давньою християнською легендою череп Адама поховано саме на Голгофі).
Див. також
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.