Говденко Маріоніла Мойсеївна

Говденко Маріоніла Мойсеївна (23 серпня 1918, Київ – 16 січня 2012, Київ) – український та радянський архітектор-реставратор, історик архітектури, автор реставрації низки архітектурних пам’яток, внесених до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Дружина Георгія Гнатовича Говденка.

Говденко Маріоніла Мойсеївна

Життєпис

У 1940 році закінчила Одеський інститут інженерів цивільного і комунального будівництва. Від 1947 працювала у тресті «Будмонумент» (згодом Республіканські науково-реставраційні майстерні, зараз − інститут «УкрНДІпроектреставрація»). У 1955-1956 – старший архітектор науково-дослідного проектного сектора. У 1956-1969 – головний архітектор проектів науково-дослідного і проектного сектора. У 1969-1980 – начальник науково-дослідного реставраційного відділу. У 1980-1985 – головний архітектор архітектурно-реставраційної майстерні №2. У 1985-1987 – головний спеціаліст комплексу архітектурно-реставраційних майстерень №1.

Роботи

За проектами Маріоніли Мойсеївни (частина – у співавторстві) реставровано більше 40 пам’яток архітектури, серед яких:

• Свято-Преображенський собор у місті Ізюм Харківської області (1955–1965)
• Ковнірівський корпус Києво-Печерської лаври (1960–1963)
• Дзвіниця церкви Миколи Доброго у Києві (1968)
• Замок Любарта в Луцьку (1964–1977)
• Замок у Збаражі Тернопільсбкої області (1965–1970)
• Хотинська фортеця в Чернівецькій області (1966–1980)
• Спасо-Преображенський собор в Чернігові (1966–1982)
• Будівлю Чернігівського колегіуму в Чернігові (1973–1977)
• Кафедральний собор Троїцького монастиря в Чернігові (1973–1982)
• Миколаївський собор у Ніжині (1960–1980)
• Воскресенський собор в Сумах (1978)

Основні публікації

Авторка низки статей з питань історії архітектури:

• «Ковнірівський корпус відроджено» // «Наука і життя», 1964, № 12
• «Древний архитектурный комплекс в Чернигове» // «СиА», 1987, № 7 (співавт.)
• «Архитектурная керамика главной колокольни Киево-Печерской лавры» // «СиА», 1988, № 10 (співавт.)
• «Києво-Печерська лавра. Варіації на теми реставрації» // «З історії укр. реставрації: Зб.», К., 1996 (співавт.)
• «Спас Чернігівський» // «З історії укр. реставрації: Зб.», К., 1996 (співавт.)
• «Старовинний козацький храм Слобожанщини – Спасо-Преображенський собор в Ізюмі» // «З історії укр. реставрації: Зб.», К., 1996 (співавт.)
• «Іллінська церква в Чернігові. Історія та реставрація» // «З історії укр. реставрації: Зб.», К., 1996 (співавт.)
• «Спасо-Преображенський собор в Катеринославі – ровесник міста» // «З історії укр. реставрації: Зб.», К., 1996 (співавт.)
• «Шедевр барокової архітектури XVII ст. – Миколаївський собор у Ніжині» // «Теорія та історія арх-ри і містобудування: Зб.», К., 1998
• «Чернігівський колегіум» // «Архіт. спадщина України», 2002, № 5.

Література

• Л. Пляшко «Твой современник» // СиА. 1988. № 2.

Джерела

• О. О. Граужис Говденко Маріоніла Мойсеївна [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X., 2006
• Чернігів стародавній Троіцько–Іллінський монастир [Архівовано 17 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
• Ольга Рутковська «З історії реставрації Великої лаврської дзвіниці: Нові відомості про іконопис куполу» [Архівовано 23 березня 2020 у Wayback Machine.]
• Наталія Логвин «Реставратор Євгенія Пламеницька» (в т.ч. спогади Маріоніли Говденко) [Архівовано 23 березня 2020 у Wayback Machine.]