Гнатишин Тарас Романович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гнатишин Тарас Романович (позивний «Боцман»; 18 серпня 1974, м. Львів — 20 травня 2022, поблизу м. Золоте, Луганська область) — український військовослужбовець, старший солдат 24 ОМБр ім. Короля Данила, Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).
Гнатишин Тарас Гнатишин Тарас Романович | ||
---|---|---|
Старший солдат | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 18 серпня 1974
м.Львів, Україна | |
Смерть | 20 травня 2022 (47 років) м.Золоте, Луганська область, Україна | |
Поховання | Личаківський цвинтар : Могила старшого солдата Гнатишина Тараса.jpg | |
Національність | українець | |
Псевдо | Боцман | |
Військова служба | ||
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | Збройні сили | |
Формування | 24 ОМБр імені короля Данила | |
Війни / битви | Російсько-українська війна | |
Нагороди та відзнаки | ||
Гнатишин Тарас народився 18 серпня 1974 року в місті Львові. Дитинство провів у селі Липина, Яворівського району, звідки родом його батьки.
Навчався в Львівській середній загальноосвітній школі №46. У 1991 році закінчив Львівське середнє професійне училище №64[голе посилання].
Після закінчення навчання служив у Севастополі в морському флоті на кораблі «Очаків», що був потоплений під час вторгнення росії в Україну на початку 2014 року.
Працював у ПП "Домотехніка"[голе посилання] (пройшов шлях від вантажника до завідувача складом), згодом на підприємствах "Exim Textil"[голе посилання], ТЗОВ "Аппарель-Захід"[голе посилання].
Останні роки працював водієм міжнародних перевезень, об'їздив майже всю Європу.
З початком повномасштабної війни допомагав облаштувати блокпости для захисту рідного Львова. Був справжнім патріотом, тому добровольцем вступив до лав ЗСУ.
Старший солдат. Служив водієм 2-мотопіхотноï роти мотопіхотного батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України.
Захищав нашу Україну в одній з найпекельніших точок. Утримував позиції біля села Катеринівка, між м.Попасна та м.Золоте, Луганська область. Героїчно загинув 20-го травня внаслідок бойового зіткнення та масованого артилерійського обстрілу[1].
Похований 26 травня 2022 року на Личаківському військовому цвинтарі м.Львова.[2]
У Тараса Гнатишина залишилися дружина, двоє дітей, мама та брат.
Історія Тараса представлена у книзі американського фотографа та письменника Christopher Briscoe[голе посилання] "The Child on the Train : And Other Stories in War-Torn Ukraine"[голе посилання]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.