Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Іван Євдокимович Глущенко (28 липня 1907, Лисянка, Звенигородський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 4 грудня 1987, Москва, СРСР) — український і радянський агробіолог і селекціонер рослин, прибічник Трохима Лисенка.
Глущенко Іван Євдокимович | |
---|---|
Народився | 28 липня (10 серпня) 1907 Лисянка, Звенигородський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
Помер | 4 грудня 1987 (80 років) Москва, СРСР |
Країна | УНР Українська Держава СРСР |
Діяльність | науковець |
Галузь | генетика |
Знання мов | українська |
Нагороди | |
У 1930 році закінчив Харківський агрономічний інститут. У 1930—1936 роках навчався в Харківському сільськогосподарському інституті. У 1939—1965 роках був співробітником Інституту генетики АН СРСР, де з 1941 року очолював лабораторію генетики рослин.
У 1948 році виступав на серпневій сесії Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В. І. Леніна (ВАСГНІЛ). Після того у 1949—1954 роках був призначений ученим секретарем Президії АН СРСР. У 1965—1975 роках завідував лабораторією експериментальної біології сільськогосподарських рослин у Ґрунтовому інституті ВАСГНІЛ. У 1976—1986 роках завідував лабораторією розвитку рослин Всесоюзного інституту прикладної молекулярної біології та генетики ВАСГНІЛ. Останні роки життя був консультантом лабораторії розвитку сільськогосподарських рослин Всесоюзного інституту сільськогосподарської біотехнології.
У 1947 році захистив дисертацію доктора біологічних наук, 1948 року здобув звання професора. 1956 року обраний академіком ВАСГНІЛ.
Помер у Москві 1987 року, похований у Лисянці.
У Лисянці на його честь названо вулицю.
Працював у руслі псевдонаукової школи Трохима Лисенка. Досліджував вегетативну гібридизацію пасльонових, вирощування картоплі верхівками, стверджував генетичну неоднорідність різних тканин однієї рослини. Також вивчав гібридизацію рослин, вивів низку сортів озимої та ярої пшениці.
Російський історик науки Михайло Конашев називає Глущенка одним з 25 найближчих прибічників Лисенка, які публікувалися в його журналі «Агробіологія»[1].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.