Глухий зубний фрикативний

Глухі зубні (дентальні) фрикативні — приголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.

Глухий зубний несибілянтний фрикативний

Глухий зубний фрикативний
θ
Номер МФА	130
Кодування
HTML (десяткове)	θ
Юнікод (hex)	U+03B8
X-SAMPA	T
Кіршенбаум	T
Брайль[en]
Зображення
Звучання
noicon джерело · допомога

Глухий зубний фрикативний  — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах (англійській, сучасній грецькій, іспанській, башкирській, туркменській). Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — θ, а відповідний символ X-SAMPA — T.

Властивості

• Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Місце творення — зубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
Албанська		thotë	[θɔtə]	'він каже'
Амамі		[θeda]		'сонце'
Англійська		thin	[θɪn]	'тонкий'	Див. Англійська фонетика
Арабська	Стандартна[1]	ثَانِيَة	[ˈθaːnija]	'секунда'	Графічне представлення — ث. Див. Арабська фонетика.
Арапахо		yoo3on	[jɔːθɔn]	'бджола'
Асирійська новоарамейська		[beθa]		'будинок'	Вживається здебільшого в діалектах Тьярі, Барварі, Телль-Кайфа, Батная, Алькуша; вимовляється як t в інших говорах.
Башкирська		уҫал	[uθɑɫ]	'сердитий'
Берта		[θɪ́ŋɑ̀]		'їсти'
Бірманська		[သုံး/thon:] помилка: {{lang}}: script: mymr not supported for code: my (допомога)	[θòʊ̃]	'три'
Валійська		saith	[saiθ]	'сім'
Венеційська	Східні говірки	çinque	[ˈθiŋkwe]	'п'ять'	Відповідає /s/ в інших говірках.
Волайтта		shiththa	[ɕiθθa]	'квітка'
Гавасупай-валапай-явапай	Діалект гавасупай	[θerap]		'five'
	Діалект валапай	[θarap]
	Діалект явапай	[θerapi]
Галісійська	Більшість говірок[2]	cero	[ˈθɛɾʊ]	'нуль'	Зливається з /s/ у s у західних говірках.[2] Див. Галісійська фонетика
Ган		nihthän	[nihθɑn]	'я хочу'
Гвено		[riθo]		'око'
Гвічин		thał	[θaɬ]	'штани'
Емільяно-романьйольська[3]		faza	[ˈfaːθɐ]	'обличчя'
Іврит	Іракський діалект	עברית	[ʕibˈriːθ]	'іврит'	Див. Фонетика івриту
	Єменський діалект		[ʕivˈriːθ]
Іспанська	Кастильська[4]	cazar	[käˈθär]	'полювати'	Міжзубний. Див. Іспанська фонетика і Ceceo
Італійська	Тосканська[5]	i capitani	[iˌhäɸiˈθäːni]	'капітани'	Інтервокальний алофон звука /t/.[5] Див. Італійська фонетика і Тосканський придих
Кабільська		ṯafaṯ	[θafaθ]	'світло'
Каренські мови	Сьгав	[θø˧]		'три'
Карук		[jiθa]		'один'
Квама		[mɑ̄ˈθíl]		'сміятися'
Корнська		eth	[ɛθ]	'вісім'
Леонська		ceru	[θeɾu]	'нуль'
Маса		[faθ]		'п'ять'
Нґен		[θar]		'чотири'
Нетхальп		[θar]		'чотири'
Новогрецька		θάλασσα	[ˈθalasa]	'море'	Див. Новогрецька фонетика
Сааніч		TÁŦES	[teθʔəs]	'вісім'
Сардинська	Нуорський діалект	pethacode: srd promoted to code: sc	[pɛθa]	'м'ясо'
Сіу	Лакота	?	[ktũˈθa]	'чотири'
Сок-фокс		[nɛθwi]		'три'
Суахілі		[thamini] помилка: {{lang}}: script: latn not supported for code: sw (допомога)	[θɑmini]	'вартість'
Танакросс		thiit	[θiːtʰ]	'жаринки'
Тода		உஇனபஒத	[wɨnboθ]	'дев'ять'
Туркменська		sekiz	[θekið]	'вісім'
Тутчоне	Північний ділект	tho	[θo]	'pants'
	Південний діалект	thü	[θɨ]
Харсусі		[θəroː]		'два'
Хлайська	Басадунь	[θsio]		'один'
Чжуанська		saw	[θaːu˨˦]	'мова'
Шоні		nthwi	[nθwɪ]	'три'

Глухий зубний сибілянтний фрикативний

Глухий зубний сибілянтний фрикативний
s̻̪
s̄
θˢ̣

Глухий зубний фрикативний сибілянт — тип приголосного звука, що існує в деяких людських мовах. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для цього звука — s̪, а відповідний символ X-SAMPA — s_d.

Властивості

Властивості глухого зубного фрикативного сибілянта:

• Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
• Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
• Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
• Місце творення — зубне, тобто він артикулюється язиком проти верхніх і/або нижніх зубів.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
• Це ламінальний приголосний — його вимовляють передньою частиною язика.^[6]

Приклади

Мова		Слово	МФА	Значення	Примітки
Іспанська	Андалузька[6]	casa	[ˈkäs̻̪ä]	'будинок'	Присутній у діалектах ceceo. Див. Іспанська фонетика

Див. також

• Глухий ясенний сибілянтний фрикативний

Примітки

1. Thelwall (1990:37)
2. Regueira (1996:119–120)
3. Fig. 11 La zeta bolognese [Архівовано 17 липня 2020 у Wayback Machine.] (італ.)
4. Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
5. Hall (1944:75)
6. Dalbor (1980:9)