Loading AI tools
Глинська волость — адміністративно-територіальна одиниця Роменського повіту Полтавської губернії з волосним правлінням у заштатному місті Глинськ.
Станом на 1885 рік складалася з 20 поселень, 23 сільських громад. Населення — 13375 осіб (6598 чоловічої статі та 6777 — жіночої), 2070 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 9512 | 7048 |
| Приватної власності | 8347 | 5502 |
| Іншої власності | 94 | 75 |
| Загалом | 17953 | 12625 |
Основні поселення волості:
- Артюхівка — колишнє державне та власницьке село при річці Локні, 1760 осіб, 255 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, 2 кузні, 24 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
- Волошнівка — колишнє державне та власницьке село при річках Голинці та Морі, 2300 осіб, 1385 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, 2 кузні, 42 вітряних млини, 6 маслобійних заводів, базари щонеділі, 2 ярмарки на рік.
- Локня — колишнє державне село при річці Локні, 821 особа, 119 дворів, постоялий будинок, лавка, паровий і 6 вітряних млинів, маслобійний і винокурний заводи, щорічний ярмарок.
- Хоминці — колишнє державне та власницьке село при річці Локні, 2957 осіб, 457 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, лавка, 4 кузні, 44 вітряних млини, 3 маслобійних заводи.
- Чеберяки (Погорілець) — колишнє державне та власницьке село при річках Сула та Локні, 576 осіб, 78 дворів, 4 кузні, 5 вітряних млини, маслобійний завод.
- Ярмолинці — колишнє державне та власницьке село при річці Олава, 1489 осіб, 235 дворів, православна церква, 2 постоялих будинки, лавка, кузня, 14 вітряних млинів, щорічний ярмарок.
Старшинами волості були:
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
