Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Гордони (англ. Gordon, гельск. - Clann Gordanach, Clann Na Gordanaich) — клан на Горданайх - шотландський дворянський рід та очолюваний ним однойменний клан, один з найважливіших у Північній Шотландії.
Гасла клану: Bydand - «Залишаємось» (гельск.), «Відвагою а не ремеслом», «Чини гідно, і нехай скажуть — це Гордони!»
Символ клану: плющ.
Бойовий клич клану: «Гордони йдуть!»
Бойова музика клану: "Марш Гордонів", "Півень півночі"
Землі клану: Абердиншир
Резиденція вождя клану: Замок Абойн
Історична резиденція вождя клану: Замок Гантлі
Вождь клану: Його високоповажність Гранвілль Чарльз Гомер Гордон - ХІІІ маркіз Гантлі, граф Ензай, граф Абойн, лорд Гордон Баненох, лорд Гордон Страхавон та Гленвілет, барон Мелдрам Морвен.
Згідно традиційних шотландських історичних переказів клан Гордон походить від Річарда Гордона - лицаря, що походив з клану Свінтон і був онуком відомого лицаря, що вбив жахливу потвору на землях Мерс в часи правління короля Шотландії Малкольма ІІІ. Річард Гордон отримав титули лорда Гордон та барона Гордон Мерс. Річард де Гордон помер близько 1200 року. Десь між 1150 і 1160 роками він дарував землі монахам Святої Марії з Келсо. Цей дар підтвердив його син Томас Гордон. Іншим відомим Гордоном того часу був Бертрам де Гордон, що поранив стрілою короля Англії Річарда І Левове Серце біля замку Шало (Франція).
Алісія IV Гордон вийшла заміж за свого двоюрідного брата Адама Гордона. Адам Гордон був лицарем-хрестоносцем. Його відправив у хрестовий похід король Шотландії Олександр ІІІ разом з королем Франції Луї визволяти Святу Землю. Від онука цього Адама Гордона походять всі шотландські Гордони. Цей Адам Гордон підтримав повстання сера Вільяма Воллеса за незалежність Шотландії в 1297 році. Він повернув собі замок Вінгтаун, який захопили англійські війська.
Шотландський історик Дж. Д. МакКі сумнівається в достовірності цієї інформації - висловлює сумнів, що всі 150 гілок і септ клану Гордон походять від одної єдиної людини.
Є версія, що Гордони ведуть своє походження від одного з нормандських баронів, які прибули до Англії разом з Вільгельмом Завойовником у 1066 році. За часів правління Давида I (1124—1153) один з пращурів роду переселився до Шотландії, де отримав від короля володіння Гордон (шотл. гел. Gordin («на пагорбі»)) в районі Беріка у південно-східній Шотландії. Серу Адаму Гордону, одному з прибічників Роберта Брюса, було надано землі у північно-східній частині країни, конфісковані у графів Атолла. З цього часу починається присутність Гордонів у Північній Шотландії, поступово дедалі більше помітна. На початку XV століття остання представниця прямої лінії Гордонів вийшла заміж за Олександра Сетона, який узяв прізвище дружини і став засновником сучасного дому Гордонів. Їхній син Олександр у 1445 році отримав титул графа Гантлі, на честь замку Гордонів у Бухані. Нащадки Олександра Гордона стали основними агентами королівської влади у Північній Шотландії. На графів Гантлі було покладено обов'язок підтримання порядку у північній частині країни та підкорення гірських кланів центральній владі. Це дало змогу Гордонам значно збільшити свої володіння й перетворитись на одну з ключових аристократичних родин Шотландського королівства. У XVI—XVII роках Гордони були лідерами консервативно-католицьких, а згодом роялістських сил Шотландії. У першій половині XVIII століття клан Гордонів активно підтримував рух якобітів.
Наприкінці ХІІІ століття, користуючись тим, що трон Шотландії опинився вакантним, король Англії Едвард І Довгоногий захопив Шотландію. Вожді шотландських кланів спочатку присягнули на вірність королю Англії, але потім підняли повстання за незалежність Шотландії. Під час Війни за незалежність Шотландії сер Адам Гордон підтримав сера Вільяма Воллеса під час його повстання, потім став переконаним прихильником Роберта Брюса. Сер Адам Гордон - вождь клану Гордон загинув під час битви під Халідон Хілл в 1333 році воюючи за Вітчизну і короля. Його син - сер Олександр Гордон був першим з вождів клану Гордон, хто називав себе "Хантлі" ("Гантлі").
Вождь клану Гордон - сер Джон Гордон загинув в битві під Оттенбургом з англійськими військами в 1388 році. Його син - вождь клану Гордон - сер Адам Гордон, був убитий, коли вів свій клан в бій під час битви під Гомільдон-Хілл, що відома також як битва під Гамбелтон-Хілл - 14 вересня 1402 року. Вождь клану Гордон залишив по собі свою єдину дитину - дочку на ім'я Елізабет Гордон, що вийшла заміж за Олександра Сетона, що був сином сера Вільяма Сетона - вождем клану Сетон.
У 1445 році під час війн шотландських кланів відбулась битва під Арброах, під час якої Патрік Гордон Мехлік - двоюрідний брат графа Хантлі, був убитий під час бою з кланом Ліндсей. Від цього Патріка Гордона походять графи Абердина.
У 1449 році Олександр Сетон, І граф Хантлі, старший син Елізабет Гордон і Олександра Сетона, лорд Гордон, змінив прізвище Сетон на прізвище Гордон. Його спадкоємці чоловічої статі від його третьої дружини Елізабет Крайтон продовжували носити прізвище Гордона і були вождями клану Гордон.
Вождь клану Ліндсей — Олександр Ліндсей, IV граф Кроуфорд, був розбитий rланом Гордон і кланом Огілві під проводом Олександра Гордона, І графа Хантлі (раніше він називався Олександр Сетон) в битві при Бречін у 1452 році.
Гордони брали участь в смертельній ворожнечі між королями Шотландії і вождями клану Дуглас. Клан Гордон підтримував короля. Коли Гордон підняв свої війська в похід, то граф Мореї, який був союзником Дугласів спустошували землі клану Гордон і спалив замок Хантлі. Проте, Гордони повернувся і незабаром розбили своїх ворогів. Замок Хантлі був відновлений і коли клан Дуглас були остаточно розгромлений, влада клану Гордон зросла. У 1454 році клан Дуглас знову підняв повстання проти короля, війська короля вдарили на них з півдня, а війська клану Гордон з півночі. Конфедерація кланів Дуглас, Росс, Кроуфорд була розбита. За заслуги перед короною Шотландії Олександр Гордон, І граф Хантлі отримав величезну владу як на півночі, так і на півдні Шотландії, більшу ніж будь-коли мав клан Гордон.
У 1513 році під час чергової англо-шотландської війни клан Гордон на чолі з вождем клану Олександром Гордоном, ІІІ графом Хантлі брав участь у битві під Флодден.
У 1526 році титул графа Сазерленда і вождя клану Сазерленд перейшов внаслідок шлюбу до Адама Гордона - молодшого сина Джорджа Гордона, ІІ графа Гантлі.
Пізніше під час наступної англо-шотландської війни Джордж Гордон, IV граф Гантлі завдав поразки англійськой армії в битві під Гаддон Ріг в 1542 році, але згодом клан Гордон був частиною шотландської армії, що була розбита в битві під Пінкі Клев у 1547 році.
Вождь клану Гордон - Джордж Гордон, IV граф Гантлі командував армією на кордоні, коли шотландська армія виступила проти армії короля Англії Генріха VIII і клан Гордон отримав багато перемог. Але Джордж Гордон потім був убитий в битві під Коррічі в 1562 році проти сил Джеймса Стюарта - графа Мореї (зведений брат королеви Марії Стюарт). Вождь клану Гордон був убитий, а його син - сер Джон Гордон та інші члени його сім'ї були пізніше страчені в Абердині.
Протягом всього XVI століття Гордони були втягнені в довгу і затяту війну з кланом Форбс. У 1520-ті роках були вбивства людей обидвох ворогуючих сторін, і один з найвідоміших убитих людей з клану Форбс був Сетон Мелдрам, що був пов'язаний різними узами з графом Гантлі - вождем клану Гордон. Граф Гантлі потім взяв участь в змові проти Майстра Форбс, що був сином шостого лорда Форбс. VI лорд Форбс був замішаний у вбивстві Сетона Мелдрама. Майстер Форбс був звинувачений графом Гантлі в змові з метою вбивства короля Шотландії Якова V в 1536 році, вистріливши в нього з гармати. Майстер Форбс потрапив під суд. Йому винесли смертний вирок і він втратив голову. Але через кілька днів вирок йому було скасовано і він був виправданий, честь клану Форбс була відновлена.
Протестантська Реформація додала ворожнечі між кланами Гордон та Форбс. Клан Гордон лишився католицьким, а клан Форбс прийняв протестантизм. Традиційні вороги клану Форбс - клани Леслі, Ірвін, Сетон стали на сторону клану Гордон, одночасно з цим клани які прийняли протестантизм - такі клани як Кейт, Фрейзер стали на сторону клану Форбс. Двадцять чоловік з клану Гордон були вбиті на бенкеті, що влаштовав клан Форбс в замку Драмміннор у 1571 році. Пізніше в тому ж таки 1571 році ворожнеча між кланами досягла апогею під час битви під Тілліенгус і під час битв під Крайбстоун та під Драмміннор, де була розгромлена і розграбована резиденція вождя клану Форбс. Клан Гордон після цього влаштував різанину - були вбиті 37 чоловік з клану Форбс в замку Корграфф. У цей час парламент Шотландії прийняв закон, який вимагав від кланів скласти зброю. У 1594 році сили Джорджа Гордона, І маркіза Гантлі перемогли сили Арчибальда Кемпбелла, VII графа Аргайла в битві під Гленлівет.
У Регістрі Таємної Печатки сказано, що в 1615 році була подана скарга від Олександра Ліска з клану Ліск, яка полягала в тому, що Адам Гордон - брат лерда Гайт, його тяжко поранив підступно напавши на нього. Пізніше в тому ж році Гордони знову напали на клан Ліск. Джордж Гордон був оголошений поза законом. У 1616 році Вільям Ліск напав на Джона Гордона Ардлогі з пістолетом.
На початку XVII століття клан Гордон уклав низку спілок внаслідок шлюбу чи військової спілки. Серед них була спілка з Барнеттами з клану Лейс. Нашоломник клану Гордон прикрашає великий зал замку Махаллс, який збудував Олександр Барнетт.
У 1644 році Олександр Баннерман Пітмедден стрілявся зі своїм двоюрідним братом - сером Джорджем Гордоном Гаддо і поранив його. Крім того, в 1644 році під час громадянської війни в битві під Абердином були люди клану Гордон з обох воюючих сторін. Лорд Льюїс Гордон привів свої сили на боці Ковенанторів, в той час як сер Натаніель Гордон привів свої сили на підтримку роялістів.
Під час громадянської війни ІІ маркіз Гантлі був затятим роялістом і його послідовники увійшли в історію як Коні Гордони і вони відіграли дуже велику роль у військовій кампанії Джеймса Грема, І маркіза Монтроз. Кавалерія Гордонів воювала на підтримку роялістів і брала участь у битві під Олдерні в 1645 році, де вони перемогли ковенанторів лорда Сефорта. Клан Гордон брав участь в битві під Елфорд в 1645 році, де вони перемогли під проводом Джорджа Гордона, ІІ маркіза Гантлі. Старший син маркіза Гантлі - Джордж Гордон загинув в цьому бою. Крім того, в 1645 році, Льюїс Гордон - вождь клану Гордон і ІІІ маркіз Гантлі спалив замок Броуді - резиденцію вождів клану Броуді.
У 1682 році Вільям Гордон із замку Кардонесс був убитий в бою з сером Годфрі МакКаллохом. Гофрі МакКаллох втік з Шотландії, але потім повернувся, тільки для того щоб бути схопленим і зійти на плаху в 1697 році.
Під час повстань якобітів люди клану Гордон воювали по обидва боки. У 1715 році бойова сила клану Гордон становила 1000 багнетів під проводом генерала Джорджа Вейда в 1000 Клеймор. ІІ герцог Гордон підтримав повстання якобітів і брав участь у битві під Шеріфмуйр.
Космо Гордон, ІІІ герцог Гордон підтримав британський уряд під час повстання якобітів 1745 року. Проте, його брат - лорд Льюїс Гордон підняв два якобітських полки проти Ганноверської династії. Якобіти з клану Гордон брали участь у битві під Інверурі (1745 рік), у битві під битва Фолкерк (1746 рік), у битві під Каллоден (1746 рік).
Два полки під назвою "Горяни Гордони" були в складі британської армії. Першим полком був "81-ий", що був утворений у 1777 році його ясновельможністю полковником Вільямом Гордоном - сином графа Абердина. Цей полк був розформований в 1783 році. Другим полком був "92-ий", який створив Олександр Гордон, IV герцог Гордон в 1794 році.
Серед багатьох замків, що належали клану Гордон найбільш відомі такі:
Генріх Гордон, син маркіза Гантлі (Huntly), вбитого у 1649 році в бою з прибічниками Кромвеля, переселився до Польщі. Його нащадки внесені до родословних книг дворян Царства Польського. Георг Гордон, польської служби майор, який походив від іншої гілки стародавнього роду Гордонів, отримав польський індигенат у 1673 році та прийняв герб Брохвич IV. Його потомство внесено у VI частину родословної книги Волинської та Подільської губерній. Інша гілка прийняла герб Бидант.
The House of Gordon [Архівовано 13 травня 2021 у Wayback Machine.] - офіційний сайт кланового товариства
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
