Генрик Біґеляйзен

|Ukrcenter= |Примітки=

Генрик Біґеляйзен
Г. Біґеляйзен. Фото з фондів ЛМІФ.
Ім'я при народженні	Henryk Biegeleisen
Народився	24 грудня 1855(1855-12-24) Товсте, нині Гусятинський район
Помер	1 квітня 1934(1934-04-01) (78 років) м. Львів
Громадянство	Австро-Угорщина →  Польща
Діяльність	етнограф, літературознавець
Alma mater	Філософський факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Напрямок	народознавство, літературознавство
Жанр	наукові праці
Діти	Леон Біґеляйзенd
Генрик Біґеляйзен у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

Генрик Біґеляйзен (пол. Henryk Biegeleisen, 24 жовтня 1855, Товсте Гусятинський район — 1 квітня 1934, Львів) — польський етнограф і літературознавець єврейського походження. Представник позитивістського філологічного методу. Дослідник літератури доби романтизму, у тому числі творчості Теофіла Ленартовича. Автор цінних етнографічних робіт, в яких незмінно приділяв значну увагу народознавчим матеріалам з України.

Життєпис

Народився в єврейській інтелігентній родині лікаря.

Навчався в гімназіях Тернополя і Бережан. Студіював історію і літературознавство у Львівському університеті. Дебютував 1877 року у «Звітах» Товариства академічного читання, активістом якого був. Далі навчався в університетах Мюнхена, Лейпцига. Доктор філології (1882 р.). Після повернення до Львова протягом кількох років працював учителем і директором львівських гімназій. У той же час він займався науковими дослідженнями та редакторською роботою, працюючи в редакціях кількох часописів Львова.

Автор понад 200 наукових праць, зокрема великої біографії Юліуша Словацького (вид. 1895 р.), котра відіграла значну роль в усталенні фігури поета як автора європейського масштабу. Редактор і автор передмов до творів Адама Міцкевича (1-4 томи, 1893 р.), Юліуша Словацького (1-6 томи, 1896 р.), Александра Фредра (1894 р.) та ін. Редагував «Бібліотеку польських книгарень» (1893-1898 роки). Товаришував з Іваном Франком^[1], опублікував про нього спогади 1927 року.

Родина

Сини:

• Броніслав (б. 1880) — інженер, директор Інституту психотехніки і наукової організації в Кракові;
• Леон Владислав (б. 1885) — економіст, професор Вільного польського університету у Варшаві.

Вибрані публікації

Книги

• «Juliusz Słowacki», t. I-II (1895).
• «Lirnik mazowiecki» (1913).
• «Matka i dziecko w obrzędach, wierzeniach i zwyczajach ludu polskiego» (Lwów, 1927)^[2].
• «Wesele» (Lwów, 1928)^[3].
• «U kolebki; Przed ołtarzem; Nad mogiłą» (Lwów, 1929)^[4].
• «Lecznictwo ludu polskiego» (Kraków, 1929)^[5].
• «Śmierć w obrzędach, zwyczajach i wierzeniach ludu polskiego» (Lwów, 1930)^[6].

Статті

• «Motywy ludowe w balladzie Mickiewicza „Lilie“» (1891)^[7].

Бібліографія

• Henryk Markiewicz Pozytywizm. — Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2008. — S. 449. — seria «Wielka Historia Literatury Polskiej», wydanie VII. — ISBN 978-83-01-13849-3. (пол.)