Гелер

Гелер (нім. Heller від лат. denarii hallenses або лат. halleri), відомий також як галяр^[1] — назва дрібної монети типу денарія в німецьких державах у Пізньому Середньовіччі і Новому часі; у ХХ столітті — розмінна монета Чехії (чеськ. haléř) та Словаччини (словац. halier).

Австрійський гелер 1901 року

Історія

Спочатку гелер — назва срібного пфеніга (денарія), вперше випущеного близько 1200 року в швабському місті Швебіш-Галль (нім. Schwäbisch Hall), звідки він і отримав свою назву (лат. denarii hallenses, лат. halleri). Перші монети важили близько 0,55 г і містили 0,371 г срібла. Пізніше вартість і якість гелера постійно змінювалися. У XVI столітті гелер був прирівняний до 1/2 пфеніга.

Гелер вважають однією з найбільш ранніх мідних монет Німеччини (мідні Вестфальські гелери були випущені ще у XVI столітті). Мідні гелери карбували у Баварії до 1856 року і у Франкфурті-на-Майні до 1866 (вони прирівнювалися до 1/8 крейцара). Останній гелер на території Німеччини був випущений в 1866 році для князівства Гессен-Кассель.

У 1892 році в Австро-Угорщині була введена нова грошова одиниця — 1 крона = 100 гелерів (в Угорщині розмінна монета отримала назву «філер», в Західній Україні — «сотик»^[1]). Випускали монети 10 і 20 гелерів — з нікелю; 1 і 2 гелери — з бронзи. Новий гелер прирівнювався до 1/2 крейцера.

Аверс	Реверс	Номінал	Діаметр, мм	Маса, г	Метал	Гурт	Роки карбування
		1 гелер	17	1,66	Мідь/Олово/Цинк (950/40/10)	гладкий	1892—1903, 1909—1916
		1 гелер	17	1,66	Мідь/Олово/Цинк (950/40/10)	гладкий	1916
		2 гелера	19	3,33	Мідь/Олово/Цинк (950/40/10)	гладкий	1892—1915
		2 гелера	17	2,78	Залізо	гладкий	1916—1918
		10 гелерів	19	3	Нікель	рифлений	1892—1895, 1907—1911
		10 гелерів	19	3	Мідь/Цинк/Нікель (500/400/100)	рифлений	1915, 1916
		10 гелерів	19	3	Мідь/Цинк/Нікель (500/400/100)	рифлений	1916
		20 гелерів	21	4	Нікель	рифлений	1892—1895, 1907—1909, 1911, 1914
		20 гелерів	21	3,33	Залізо	рифлений	1916—1918

У 1904—1916 роках у Німецькій Східній Африці (нині Танзанія, Руанда і Бурунді) карбувалися монети номіналом 1/2, 1, 5, 10 і 20 гелерів з бронзи, міді, латуні і мідно-нікелевого сплаву. 100 гелерів становили 1 рупію.

Після розпаду Австро-Угорської імперії (1918) грошову одиницю 1 крона = 100 гелерів успадкували Австрія (до 1924) і Чехословаччина (у 1921-39 і 1945-92 роках). Після розпаду Чехословаччини гелер став розмінною монетою Чехії та Словаччини = 1/100 крони.

Див. також

• Пфеніг
• Крейцер (монета)
• Крона (Австро-Угорщина)

Примітки

1. Галяр, нїм. Heller, дрібна монета, тепер сотик. — с. 311, Етноґрафічний збірник. Т.16 : Галицько-руські народні приповідки, вип. 2 : (Відати-діти) / зібрав, упоряд. і пояснив др. І. Франко. — Львів: Друк. Наук т-ва ім. Шевченка, 1905. — 210 с.

Джерела

• Шуст Р. М. Гелер // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 68. — ISBN 966-00-0405-2.
• В. Зварич. (автор-составитель). Нумизматический словарь.— Львов, издательство при ЛГУ / объединение «Вища школа», 1975.— 156 с.: 292 ил.— С. 33. (рос.)

Посилання

• Гелери різних країн із приватної колекції (ілюстрації). [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]