Гашинський Аркадій Євгенович

Гашинський Аркадій Євгенович (нар. 29 липня 1920(19200729), Мелітополь — 13 грудня 1991, Київ) — український радянський актор театру і кіно, театральний педагог. Народний артист СРСР (1971).

Аркадій Євгенович Гашинський
Народився	29 липня 1920(1920-07-29) Мелітополь, Олександрівська губернія, Українська СРР[1]
Помер	13 грудня 1991(1991-12-13) (71 рік) Київ, Україна
Поховання	Байкове кладовище
Громадянство	СРСР
Діяльність	актор, театральний педагог
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва
Заклад	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Роки діяльності	з 1945
Дружина	Гашинська Валентина Макарівна
IMDb	ID 0309106
Нагороди та премії

Життєпис

Могила Аркадія Гашинського

Народився 20 липня 1920 року в Мелітополі. Під час радянсько-німецької війни — учасник фронтової театральної бригади 1-го Українського фронту. У 1945 році закінчив Державний інститут театрального мистецтва імені Анатолія Луначарського в Москві.

У 1948–1990 роках працював у Київському українському драматичному театрі імені Івана Франка, у 1969–1975 роках — викладач його студії. З 1980 року — викладач Київського театрального інституту.

Жив у Києві. Помер 13 грудня 1991 року. Похований у Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).

Творчість

Ролі в театрі:

• Хома («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» Старицького);
• Ярослав Мудрий (однойменна драматична поема Кочерги);
• Лаврін Запорожець («Незабутнє» — інсценізація за творами Довженка);
• Гроза («Сторінка щоденника» Корнійчука);
• Мастаков («Старик» Горького);
• Дервіш («У ніч місячного затемнення» Каріма);
• Креонт («Антігона» Софокла);
• Макбет («Макбет» Шекспіра).

Фільмографія:

• «Іван Франко» (1956)
• «300 років тому…» (1956)
• «Кров людська — не водиця» (1960)
• «Дмитро Горицвіт» (1961)
• «Срібний тренер» (1963)
• «Люди не все знають» (1963)
• «Поштовий роман» (1969)
• «Лиха доля» (1969)
• «Для домашнього вогнища» (1970)
• «Рим, 17...» (1972)
• «Як гартувалася сталь» (1972)
• «Новосілля» (1973)
• «Багаття на снігу» (1973)
• «Народжена революцією» (1974)
• «Діаманти для диктатури пролетаріату» (1975)
• «Червоне поле» (1980, Петро Іванович)
• «Стратити не представляється можливим» (1982) та ін.

Озвучування мультфільмів:

• «Пригоди коваля Вакули» (1977, читає тест)
• «Люлька миру» (1979, читає вірші)
• «Золоторогий олень» (1979, читає тест)
• «Дощику, дощику, припусти!» (1982)
• «Весілля Свічки» (1982)
• «Савушкін, який не вірив у чудеса» (1983)
• «Джордано Бруно» (1984)

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Кумок В. Н, Воловник С. В. Евреи Мелитополя". Т. 1. — Мелитополь: ООО «Издательский дом МГТ», 2012, с. 648—649.

Посилання

• Гашинський Аркадій Євгенович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.](рос.)

1. Гашинский Аркадий Евгеньевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

   d:Track:Q649d:Track:Q17378135