Ганс Шпеман
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Ганс Шпеман | |
|---|---|
| нім. Hans Spemann | |
 | |
| Народився | 27 червня 1869[1][2][…] Штутгарт |
| Помер | 12 вересня 1941[3] (72 роки) Фрайбург |
| Поховання | Празький цвинтар Штутгартаd |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | біолог, зоолог, викладач університету, лікар |
| Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла Eberhard-Ludwigs-Gymnasiumd |
| Галузь | ембріологія і зоологія |
| Заклад | Фрайбурзький університет HU Berlin Ростоцький університет |
| Відомі учні | Гільда Мангольд, Отто Мангольд |
| Аспіранти, докторанти | Viktor Hamburgerd Гільда Мангольд |
| Членство | Леопольдина Гайдельберзька академія наук Американська академія мистецтв і наук Прусська академія наук Баварська академія наук Національна академія наук США |
| Відомий завдяки: | відкриття ембріональної індукції |
| Батько | Wilhelm Spemannd |
| Брати, сестри | Gottfried Spemannd Grete Spemannd |
| Нагороди | Нобелівська премія з фізіології або медицини (1935) |
Ганс Шпеман у Вікісховищі | |
Шпéман Ганс (Spemann Hans, 27 червня 1869, Штутгарт — 9 вересня 1941, Фрайбург) — німецький ембріолог, директор Інституту біології[en] Товариства кайзера Вільгельма у Берліні, потім професор біології у Фрайбургу. Встановив, що протягом розвитку зародку (ембріона) окремі тканини взаємодіють фізично та хімічно, причому формування органів залежить від так званої організації в цих органів (теорія ембріологічної індукції). Одержав Нобелівську нагороду 1935. Став членом Гайдельберзької академії наук.
Біографія
У 1914-1918 роках Шпеман був співдиректором Інституту біології Товариства кайзера Вільгельма у Берліні разом з ботаніком та засновником генетики Карлом Корренсом. У 1919 році він переїхав до Фрайбургу, де очолив кафедру зоології Фрайбурзького університету.[4]
Примітки
Посилання
.svg){kind=link}
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.