Ганс Байссвенгер

Ганс «Байссер» Байссвенгер (нім. Hans „Beißer“ Beißwenger; 8 листопада 1916, Швебіш-Галль, Німецька імперія — 6 березня 1943, Стара Русса, РРФСР) — німецький льотчик-ас винищувальної авіації, оберлейтенант резерву люфтваффе, унтерштурмфюрер СС (9 листопада 1942). Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.

Ганс Байссвенгер
нім. Hans Beißwenger
Народився	8 листопада 1916(1916-11-08) Швебіш-Галль
Помер	6 березня 1943(1943-03-06) (26 років) Стара Русса, Ленінградська область, РРФСР, СРСР
Країна	Німецький Райх
Діяльність	ас
Учасник	Друга світова війна
Військове звання	оберлейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Золотий німецький хрест Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку Нагрудний знак пілота Почесний Кубок Люфтваффе

Біографія

Син вчителя народної школи. Після закінчення реальної гімназії вступив в СС (посвідчення № 277 463) і був зарахований у 79-й штандарт СС. Після проходження стажування в Імперській службі праці 2 листопада 1937 року вступив в люфтваффе, служив у зенітній артилерії. Після початку Другої світової війни в ​​1939 році направлений на навчання в училище винищувальної авіації. В жовтні 1940 року зарахований в 6-у ескадрилью 54-ї винищувальної ескадри. Свою першу перемогу здобув 7 квітня 1941 року під час Балканської кампанії. Учасник Німецько-радянської війни. З червня 1942 року — командир 6-ї ескадрильї 54-ї винищувальної ескадри. 26 вересня 1942 року здобув свою 100 перемогу. В бою 6 березня 1943 року його літак (Bf.109G-2) атакували 10 радянських винищувачів. Байссвенгеру вдалося збити 2 ЛаГГ-3, а потім його літак був протаранений винищувачем старшого лейтенанта Івана Холодова і впав в озеро Ільмень.

Всього за час бойових дій здійснив понад 500 бойових вильотів та збив 152 літаки.

Нагороди

• Німецька імперська відзнака за фізичну підготовку в бронзі
• Нагрудний знак пілота
• Залізний хрест
  • 2-го класу (6 травня 1941)
  • 1-го класу (16 серпня 1941)
• Почесний Кубок Люфтваффе (9 серпня 1941)
• Авіаційна планка винищувача в золоті з підвіскою «500»
  • в золоті (20 серпня 1941)
• Німецький хрест в золоті (15 або 17 жовтня 1941)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
  • лицарський хрест (9 травня 1942) — за 47 перемог і 265 бойових вильотів.
  • дубове листя (№ 130; 3 жовтня 1942) — за 100 перемог.

Література

• Залесский К. А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. — М.: Яуза-Пресс, 2005. ISBN 5699137688
• Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X
• THOMAS, FRANZ & WEGMANN, GÜNTER, Die Eichenlaubträger 1940—1945, Biblio-Verlag, 1997.
• OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.
• Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
• Kwasny A., Kwasny G., Die Eichenlaubträger 1940—1945 (CD), Deutsches Wehrkundearchiv, Lage-Waddenhausen, 2001
• Kurowski F., Oberleutnant Otto Kittel, Der erfolgreichste Jagdflieger des Jagdgeschwaders 54, Flechsig Verlag, Würzburg, 2007