Гай Кальпурній Пізон

Гай Кальпурній Пізон (лат. Gaius Calpurnius Piso) — римський політичний діяч I століття, сенатор, оратор, меценат. Основна фігура змови проти Нерона, названої його іменем.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Гай Кальпурній Пізон (значення).

Гай Кальпурній Пізон
Народився	1 століття
Помер	19 квітня 65(0065-04-19) Рим, Римська імперія
Країна	Стародавній Рим
Діяльність	політик, військовослужбовець
Знання мов	латина
Посада	консул і давньоримський сенатор[d]
Батько	Луцій Кальпурній Пізон
Брати, сестри	Луцій Кальпурній Пізон
У шлюбі з	Лівія Орестилла і Satria Gallad
Діти	Calpurnius Galerianusd

Раннє життя

Пізон походив із поважного римського роду Кальпурніїв^[1], який попри своє стародавнє походження зараховувався до плебейських. Від батька Пізон успадкував зв'язки із багатьма шанованими у Римі людьми, а від матері — багатство. Сам він був, за описами учасників, високий, симпатичний, привітний і відмінний оратор. Пізон захоплювався літературою, писав поезії і трагедії, майстерно грав у шашки. Пізона любили і поважали римляни, проте були і негативні відгуки про нього. За словами Тацита, політик використовував своє красномовство для захисту співгромадян у суді, але нерідко був занадто показним, вів занадто пишний спосіб життя^[2].

У 40 році імператор Калігула вигнав Пізона з Риму, оскільки принцепс вподобав його дружину Лівію Орестиллу. Формальною причиною вигнання стало звинувачення в перелюбстві. Пізон повернувся до Риму через рік після вбивства Калігули^[3]. У 41 році новий імператор Клавдій повернув Пізона із заслання та зробив своїм другим консулом. З часом Пізон став впливовим сенатором. Тоді ж одружився вдруге з Атрією Галлою.

Змова проти Нерона і смерть

Докладніше: Змова Пізона

На початку 60-х років почало наростати невдоволення Нероном, викликане посиленням його влади і зменшення ролі Сенату. За кілька років воно вилилося у повноцінну змову, очільником якої став Гай Кальпурній Пізон. Він зміг залучити на свій бік кількох високопоставлених друзів і прибічників імператора — Петронія, Сенеку, Марка Аннея Лукана та інших. Змовники хотіли скинути і убити імператора. Плани щодо наступних дій розбігалися; одним із планів було обрання імператором Пізона. Утім, в останній момент учасників змови було зраджено, а їхні плани вийшли на поверхню. Понад 40 людей заарештували, загинуло не менше 20^[4]. Пізону було наказано вчинити самогубство.

Примітки

1. Bunson, Matthew. «Piso, Gaius Calpurnicus.» Encyclopedia of the Roman Empire. New York: Facts on File, 1994 (англ.)
2. Заговор Пизона [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
3. Hazel, John. «Piso, 1.» Who's Who in the Roman World. London: Routledge, 2001. (англ.)
4. Bunson, Matthew. «Pisonian Conspiracy.» Encyclopedia of the Roman Empire. New York: Facts on File, 1994. (англ.)