Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Юрій Юрійович Гав'юк (27 вересня 1947, м. Рахів — 25 лютого 2020, м. Рахів) — український скульптор і художник[1]. Член Національної спілки художників України. Почесний громадянин міст Рахів та Володимир[2]. Батько скульптора Олександра Гав'юка.
Народився 27 вересня 1947 року у місті Рахові на Закарпатті. Після закінчення у 1965 році Рахівської середньої школи Юрій Гав'юк вступив до Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва на відділ художнього скла (викладачі Еммануїл Мисько, Іван Самотос), де навчався у 1966—1971 роках[2].
По закінченню навчання та лав термінової військової служби митець працює у галузі скульптури, живопису та художнього скла. У 1972—1982 роках працював на склофірмі «Райдуга» у Львові. У 1975 році стає членом секції скульптури при Львівській спілці художників. У ті роки почав виготовляти творчі замовлення на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці[2].
Юрій Гав'юк спеціалізувався на створенні скульптурних історичних образів. Зокрема, створив скульптурні образи Гуцула, воїна-афганця, Кобзаря, Володимира Великого, астронавта Юрія Кондратюка. Створив живописні серії «По Індії» (1990), «Карпати» (2000); «Село Верещаки» (1995), «Самотність», «На сіні» (обидві — 2002)[2].
3 1989 року очолював культурно-духовне товариство Живої Етики імені Реріхів у Львові. Член редколегії журналу «Ґражда», розробив і втілив ідею Ґран-прі «Найкращому гуцульському музею» (напівфігура Довбуша на коні). Творчість Юрія Гав'юка високо цінують і громади населених пунктів, де встановлені численні роботи митця: так, у 1993 році він став почесним громадянином м. Володимир за творчий доробок для міста, а у 2007 році — рідного Рахова[2].
Учасник багатьох обласних, республіканських та міжнародних виставок. Твори Гав'юка Ю. Ю. перебувають у Львівській національній галереї мистецтв імені Бориса Возницького, Міжнародному центрі Реріхів у Москві, у приватних колекціях України, Росії, Польщі, Німеччини, Англії, Ізраїлю, США, Канади[2].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.