Габор Бетлен

Га́бор Бе́тлен (угор. Bethlen Gábor; 1580 — 15 листопада 1629) — князь Трансильванії (1613—1629), король Угорщини (1620—1621), герцог Опольський (1622—1625). Представник угорської династії Бетленів. Голова анти-Габсбурзького повстання в Угорському королівстві. Зять бранденбурзького маркграфа Йоганна-Сигізмунда. Учасник Тридцятилітньої війни. Також — Гаври́ло Бе́тлен, Габрієль Бетлен (рум. Gabriel Bethlen, словац. Gabriel Betlen, нім. Gabriel Bethlen von Iktár).

Габор Бетлен угор. Bethlen Gábor
Габор Бетлен
Князь Трансильванії
1613 — 1629
Попередник:	Габор Баторі
Спадкоємець:	Іштван Бетлен
Король Угорщини
1620 — 1621
Попередник:	Матвій Габсбург
Спадкоємець:	Фердинанд II Габсбург
Герцог Опольський
1622 — 1625
Попередник:	Жигмонд Баторі
Спадкоємець:	Владислав IV Ваза
Народження:	1580(1580) Марош'і, Трансильванія
Смерть:	15 листопада 1629(1629-11-15) Дьюлафехервар, Трансильванія
Поховання:	Собор Архангела Михаїла (Алба-Юлія)
Країна:	Трансильванське князівство
Релігія:	кальвінізм
Рід:	Бетлени
Батько:	Farkas Bethlend
Шлюб:	Катерина Бранденбурзька
Діти:	[немає]]
Медіафайли у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Пам'ятна дошка на честь Габора Бетлена, стіна Графського двору (палац Бетлена (1629 р.), нині Музей Берегівщини)

Біографія

2000 мадярських форинтів з портретом Габора Бетлена

Проводив політику зміцнення князівської влади. Створив постійну армію. Був лояльний по відношенню до турецького султана Османа II, був провідником османського впливу у Східній Європі. Втім, ще в 1615 році Матвій Габсбург, імператор Священної Римської імперії, «альтернативний» король Угорщини та Чехії, визнав Бетлена правителем Трансільванії і уклав з ним секретну домовленість про спільний виступ проти турків. Однак австрійці не стали дотримуватися її умови та продовжили в липні 1615 мирний договір з Оттоманською Портою, заодно підтримавши капітана Верхньої Угорщини і господаря Ужгородського замку Дьєрдя Другета, який навернувся до католицизму і виступив проти протестанта Бетлена.

З метою створення коаліції посилав посольство до Москви. Брав участь у початкових фазах Тридцятилітньої війни на боці протестантської коаліції. Після битви коло Білої гори (1620) зберіг владу лише над Трансільванією.

Портрети

• 
  Невідомий художник, 1613
• 
  Невідомий художник, 1620
• 
  Робота Лукаса Кіліана, 1620
• 
  Робота Йоганна Шоленбергера, 1620
• 
  Невідомий художник, 1621
• 
  Робота Ебергарда Вассенберга, 1647
• 
  Робота Матвія Меріана, 1662
• 
  Невідомий художник, XVII ст.

Вшанування в Україні

На честь Габора Бетлена названа вулиця в м. Берегово Закарпатської обл. Меморіальна табличка на його честь встановлена на стіні палацу т. зв. Графського двору (з 2002 року тут діє Музей Берегівщини), збудованому Бетленом на руїнах монастиря ченців-домініканців у 1629 р.

Погруддя Габора Бетлена  у дворі угорської гімназії імені Бетлена, м. Берегово  

Ім'я князя носить також Берегівська угорська гімназія імені Бетлена, у дворі якої стоїть погруддя цього історичного діяча.

Література

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

• Портал «Біографії»

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Габор Бетлен

• Власні твори та література про: Габор Бетлен // Покажчик стародруків, які з'явилися в німецькомовному просторі у XVII столітті