В'єнтьян

В'єнтья́н (лаос. ວຽງຈັນ, Viang chan, у перекладі «Місто сандалового дерева») — столиця держави Лаос, населення близько 820 940 жителів (2015) ^[4].

В'єнтьян ວຽງຈັນ
Тріумфальна арка Патусай, збудована в 1958 році на одному з головних проспектів міста
Основні дані
17°58′48.000000100002″ пн. ш. 102°37′48.000000099984″ сх. д.
Країна	Лаос
Регіон	Префектура В'єнтьян
Столиця для	Протекторат Лаосd, Лаос, Королівство Лаос, Vientianed і Лансанг
Засновано	1560
Площа	3.920 км²
Населення	820 940 (2015)
Агломерація	730,000
Висота НРМ	171  м
Водойма	Меконг
Назва мешканців	фр. Vientianais[1] і фр. Vientianaise[1]
Міста-побратими	Бангкок (24 травня 2004), Читтагонг, Пномпень, Орландо, Гошимін, Чиребон, Пекін, Ханой, Куньмін (17 жовтня 2011)[2][3]
Телефонний код	(856) (0) 21
Часовий пояс	UTC+7
GeoNames	1651944
OSM	↑5831666 ·R (Vientiane)
Міська влада
Мер міста	Сомбат Їалігер
Вебсайт	tourismlaos.gov.la/vientiane-capital.htm
Мапа
В'єнтьян В'єнтьян (Лаос)
В'єнтьян у Вікісховищі

Історія

Король Сеттхатхірат заснував В'єнтьян як столицю держави Лан Санг у 1560 році. Після падіння Лан Сангу в 1707 році В'єнтьян став незалежним королівством. У 1779 році В'єнтьян був зайнятий сіамським генералом Пхрая Чакрі й став васалом Сіаму.

Після невдалго повстання короля Анувонга 1827 року місто було розгромлене сіамською армією. У 1893 році місто перейшло у французьке володіння, а з 1899 року стало столицею французького протекторату Лаос у складі Французького Індокитаю. Під час Другої світової війни з 1941 по 1945 рік Лаос перебував під японським контролем (залишаючись формально французьким протекторатом)^[5].

У 1946-1975 роках В'єнтьян був столицею королівства Лаос, яке 19 липня 1949 отримало незалежність в рамках Французького союзу, а 22 жовтня 1953 стало повністю незалежним від Франції. 23 серпня 1975 року, після завершення громадянської війни, прокомуністичний фронт Патет Лао зайняв місто. З 2 грудня 1975 року В'єнтьян є столицею Лаоської Народно-Демократичної Республіки.

Архітектурні памя'тки

храм Пха Тхат Луанг у В'єнтьяні

• Будда-парк
• Храм Хо Пха Кео
• Національний музей Лаосу
• Тріумфальна Арка Патусай
• Буддистська ступа Пха Тхатлуанг
• Тхат Дам
• Храм Ват Онг Теу Махавіхан
• Храм Ват Сімианг
• Храм Ват Сісакет
• Храм Ват Сок Палуанг

У В'єнтьяні є мечеть, декілька церков, а також готелі, клуби і дискотеки.

Навчальні заклади

• Лаоський Національний Університет

Транспорт

Міст Дружби, побудований після 1990 через річку Меконг неподалік від міста, з'єднує В'єнтьян з таїландським містом Нонг Кхай. Планується також продовження залізниці з Таїланду в Лаос через цей міст.

В'єнтьян обслуговується міжнародним аеропортом Ват Тай, звідки літаки літають до В'єтнаму, Камбоджі, Таїланду та Китаю.

Клімат

В'єнтьян знаходиться в зоні тропічного саванного клімату (Aw за класифікацією кліматів Кеппена). Сухий сезон у В'єнтьяні триває з листопада по березень. Квітень відзначаєть початок сезону дощів, який у В'єнтьяні триває близько семи місяців. У В'єнтьяні жарко і волого протягом усього року, але температура в місті, як правило, трохи нижча під час сухого сезону.

Клімат В'єнтьяню
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру	Рік
Абсолютний максимум, °C	35,6	37,8	40,0	41,1	38,9	37,8	36,1	37,2	38,9	38,9	34,4	33,4	41,1
Середній максимум, °C	28,4	30,3	33,0	34,3	33,0	31,9	31,3	30,8	30,9	30,8	29,8	28,1	31,1
Середній мінімум, °C	16,4	18,5	21,5	23,8	24,6	24,9	24,7	24,6	24,1	22,9	19,3	16,7	21,8
Абсолютний мінімум, °C	0,0	7,6	12,1	17,1	20,0	21,1	21,2	21,1	21,2	12,9	8,9	5,0	0,0
Норма опадів, мм	7.5	13.0	33.7	84.9	245.8	279.8	272.3	334.6	297.3	78.0	11.1	2.5	1660.5
Кількість сонячних годин	254,4	214,3	216,8	226,3	207,1	152,9	148,6	137,1	137,7	247,7	234,3	257,5	2434,7
Кількість днів з опадами	1	2	4	8	15	18	20	21	17	9	2	1	118
Вологість повітря, %	70	68	66	69	78	82	82	84	83	78	72	70	75
Джерело: World Meteorological Organization,[6] Deutscher Wetterdienst (extremes 1907–1990)[7]

Галерея

Панорама міста

• 
  Храм Ват Сімианг
• 
  Храм Ват Сісакет
• 
  Тхат Дам
• 
  Будда-парк
• 
  Католицька церква «Сакре-Кер»
• Пам'ятник королю Анувонгу
  Пам'ятник королю Анувонгу
• 
  Готель «Дон Чан Палас»
• 
  Лаоський національний культурний центр

Посилання

• В'єнтьян // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

• Pictures of Vientiane on Flickr [Архівовано 25 лютого 2010 у Wayback Machine.] — фотографії В'єнтьяну.
• Vientiane (NATIONAL CAPITAL, LAOS) [Архівовано 12 квітня 2018 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
• Вьентьян / Энциклопедия «Вокруг света» [Архівовано 21 серпня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Примітки

1. http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
2. https://wb.km.gov.cn/c/2008-02-21/3839238.shtml
3. https://wb.km.gov.cn/upload/resources/file/2022/05/11/3666839.pdf
4. Wayback Machine (PDF). web.archive.org. 17 листопада 2018. Архів оригіналу (PDF) за 17 листопада 2018. Процитовано 22 серпня 2021.
5. When Japan Ruled Laos / CPA Media (WEB-Archive)
6. World Weather Information Service - Vientiane (1951-2000). World Meteorological Organization. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 14 травня 2010.
7. Klimatafel von Vientiane (Viangchan) / Laos (PDF). Baseline climate means (1961-1990) from stations all over the world (German) . Deutscher Wetterdienst. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2020. Процитовано 23 січня 2016.