Loading AI tools
бразильський футболіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вітіньйо (порт. Vitinho, нар. 9 жовтня 1993, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футболіст, нападник саудівського клубу «Аль-Іттіфак».
 | ||||||||||||||||||||||||||
.jpg) | ||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Віктор Вінісіус Коельйо дос Сантос | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 9 жовтня 1993 (31 рік) | |||||||||||||||||||||||||
| Ріо-де-Жанейро, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 178 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 67 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Бразилія | |||||||||||||||||||||||||
| Позиція | вінгер, нападник | |||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб |  «Аль-Іттіфак» | |||||||||||||||||||||||||
| Номер | 27 | |||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||
| 2007–2010 2010–2012 |
Аудакс Ріо «Ботафогу» | |||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||
Народився 9 жовтня 1993 року в неблагополучному районі Ріо-де-Жанейро. Почав займатися футболом у ранньому віці в рідному місті[1]. В 14 років, в секції, в якій він перебував, йому було запропоновано закінчувати з футболом через маленький зріст. Тоді батько Вітіньйо прилаштував сина в команду «Аудакс Ріо», де він через чотири роки і був помічений скаутами «Ботафогу»[2].
У 2011 році Вітіньйо уклав однорічний контракт з «Ботафогу», який через рік був продовжений на п'ять років. Дебютував за клуб 23 квітня того ж року в матчі Ліги Каріока з «Боавістою» (2:5), в якому відзначився забитим м'ячем[3]. Але такий, відносно вдалий початок кар'єри у клубі, не допоміг футболісту закріпитися в основній команді «фогао» і наступні два роки гравець провів в «молодіжці», зігравши за цей період лише в одному матчі «основи»[2][4].
У 2013 році Вітіньйо повернувся в «основу» і допоміг своєму клубу виграти Лігу Каріока, забивши на турнірі п'ять м'ячів у п'ятнадцяти проведених матчах. У бразильській Серії A гравець дебютував 26 травня, в матчі з «Корінтіансом»(1:1)[5], а перший гол забив через 11 днів, у ворота команди «Баїї»[6].
Впевнена гра Вітіньйо не залишилася непоміченою в Європі. У середині серпня гравцем зацікавилися відразу чотири клуби: турецький «Галатасарай»[7], український «Шахтар»[8], португальський «Порту»[9] і російський ЦСКА[7]. Найспритнішим у цій боротьбі виявився саме московський клуб[10], а також сам футболіст вибрав Росію як місце продовження своєї кар'єри[11][12].
За повідомленнями бразильської преси, «армійці» погодилися заплатити за Вітіньйо суму відступних, прописаних у нього в контракті, а саме 10 мільйонів євро[13]. 27 серпня гравець відправився в Німеччину на проходження медогляду[14]. 2 вересня трансфер був офіційно підтверджений. Контракт розрахований на п'ять років[15].
Провівши за ЦСКА 15 матчів (10 — в сезоні 2013/14 і 5 — 2014/15) і забивши 1 гол (у ворота столичного «Торпедо» 2 серпня 2014 року), в січні 2015 року Вітіньйо був відданий в оренду в «Інтернасьйонал» до кінця року[16]. У дебютному матчі оформив дубль у ворота «Сан-Жозе» в рамках Ліги Гаушу[17]. 18 березня 2015 року, забивши гол у Кубку Лібертадорес у ворота «Емелека», врятувавши свою команду від поразки (1:1)[18]. У заключних турах чемпіонату Бразилії в 6 матчах забив 6 голів, що дозволило йому зайняти сьому сходинку в гонці бомбардирів (11 голів). Завдяки успішній грі Вітіньйо, «Інтернасьйонал» продовжив оренду до кінця 2016 року[19], а сам гравець продовжив контракт з ЦСКА до 2020 року[20].
Другий сезон за «Інтернасьонал» для Вітіньйо почався з пошкодження в матчі з «Пасу-Фундука», через яке він не зміг продовжити гру і був змушений покинути поле[21]. Оговтався від травми через місяць, вийшовши на матч проти «Сан-Паулу» з Ріу-Гранді у чемпіонаті штату Ріу-Гранді-ду-Сул. Всього в цьому турнірі провів 13 матчів, забив 4 голи, а також завоював разом з командою другий для себе трофей. 19 червня 2016 року в матчі проти «Фігейренсе» оформив дубль, але це не врятувало команду від поразки (2:3)[22].
На початку 2017 року повернувся в ЦСКА. У серпні того ж року, в рамках чемпіонату Росії 2017/18 забив переможний гол у ворота московського «Спартака» і допоміг команді вирвати перемогу на 85-й хвилині. 12 вересня забив гол у ворота португальської «Бенфіки» з пенальті (2:1) в гостьовому матчі групового етапу Ліги чемпіонів. У її ворота він забив і в матчі 22 листопада, проте через рикошет забитий м'яч був зарахований як автогол Жардела. 5 грудня відкрив рахунок у грі з «Манчестер Юнайтед» (1:2), однак «армійцям» не вдалося втримати переможний рахунок. Всього відіграв за московських «армійців» 58 матчів у національному чемпіонаті і забив 16 голів. Востаннє за ЦСКА Вітіньйо зіграв 27 липня 2018 року в матчі за Суперкубок Росії проти «Локомотива» і допоміг команді виграти цей трофей. На наступний день прес-служба московського клубу оголосила про відхід гравця[23].
.jpg)
28 липня 2018 року Вітіньйо повернувся до Бразилії, уклавши чотирирічний контракт з клубом «Фламенгу». «Червоно-чорні» заплатили за трансфер футболіста 10 мільйонів євро[24]. ЦСКА зберіг за собою право на відсоток від перепродажу бразильця. Якщо «Фламенгу» продасть його дорожче суми, за яку підписав, москвичі отримають 10-15 % від прибутку[25]. Також російський клуб може заробити ще 2 мільйони євро у вигляді бонусів, якщо гравець проведе більше половини матчів за бразильську команду в наступному сезоні[26]. 5 серпня футболіст провів свій дебютний матч за «червоно-чорних», в якому його клуб програв «Греміо» (0:2) в рамках 17-го туру національного чемпіонату. Нападник провів на полі 69 хвилин, після чого був замінений[27]. 6 вересня в матчі 23-го туру проти «Інтернасьйонала» (1:2) забив свій перший гол. Вітіньйо на 57-й хвилині пробив з-за меж штрафного майданчика і м'яч від поперечини ефектно відскочив за лінію воріт. Гол бразильця дозволив зрівняти рахунок, проте через 2 хвилини «Інтернасьйонал» знову вийшов вперед і в підсумку переміг[28]. У «Фламенго» Вітіньйо бачили не тільки змінником Вінісіуса Жуніора, який відправився в мадридський «Реал», але і новою зіркою команди, та й усього чемпіонату. На форварда, який не стикався з такими високими очікуваннями в Росії, обрушився величезний тиск. Нападник прийшов у команду, очолювану молодим, але вельми перспективним тренером Маурісіу Барб'єрі. На той момент клуб перебував у непоганій формі і мав шанси на чемпіонство. Але, як це траплялось з командою вже не перший рік, в середині сезону гра розладналася. «Фламенго» не витримав графік з матчами в середині тижня і поступово став відставати від лідерів. Перші матчі Вітіньйо припали якраз на період кризи. Футболіста зустрічали оваціями на «Маракані» майже 60 тисяч уболівальників, а через місяць вони ж просили прибрати його з команди. За перші 14 матчів він забив всього один гол. Незабаром бразилець і зовсім сів на лавку запасних. Через місяць клуб звільнив Барб'єрі і призначив більш досвідченого фахівця Дорівала Жуніора, який змінив тактичну схему на 4-3-2-1, завдяки чому атакуючими з флангів футболістам Вітіньйо і Евертону Рібейро, діставалося менше оборонної роботи. Вони змогли вільніше і агресивніше діяти в атаці. Через всього три тижні після жахливого матчу з «Атлетіко Мінейро» форвард став одним з найкращих у грі проти «Флуміненсе» (3:0), в якій віддав дві гольові передачі. Всього ж у чотирьох матчах чемпіонату він зробив чотири гольові передачі і забив гол.
Разом з командою 23 листопада 2019 року Вітіньйо став володарем Кубка Лібертадорес[29]. Також вінгер допоміг своїй команді виграти чемпіонат штату і чемпіонат Бразилії[30].
30 серпня 2014 року Вітіньйо отримав виклик на тренувальний збір олімпійської збірної Бразилії, що проходив з 1 по 10 вересня[31]. 4 вересня Бразилія зустрілася з Катаром (4:0). Вітіньйо вийшов на заміну на 56-й хвилині під номером 14, і встиг завдати удару зі штрафного на 78-й хвилині. 28 березня 2015 року в товариському матчі зі збірною Парагваю (4:1) оформив дубль і віддав гольовий пас[32].
Ботафого
Володар Трофею Ріо (2): 2012, 2013 Володар Кубка Гуанабара: 2013 Переможець Ліги Каріока: 2013
ЦСКА Чемпіон Росії (1): 2013/14
Срібний призер Чемпіонату Росії (1): 2016/17 Володар Суперкубка Росії (2): 2014, 2018 Інтернасьонал Переможець Ліги Гаушу (2): 2015, 2016 ФламенгуSeamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
