У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чейз.
Батьки— Девід Хестер Чейз та Сара Свейн Чейз. Вільям Мерріт був старшим сином в родині, де було п'ятеро молодших братів і сестер. 1861 року родина перебралась із провінційного Вільямсбурга до Індіанаполіса. Батько виготовляв жіноче взуття і торгував ним. Він наполягав, аби син продовжив бізнес батька. Але Вільям Мерріт мріяв стати художником.
У Індіанаполісі і розпочалась художня кар'єра молодого митця. Він служив у Військово-морському корпусі США, а з 1869 року навчався у Національній академії дизайну в місті Нью-Йорк. Серед його вчителів— Джозеф Оріел Ітон (Joseph Oriel Eaton) і Лемуіл Вілмарт, останній стажувався в Парижі в майстерні Жана-Леона Жерома. Вільям Мерріт створював натюрморти і брав участь у місцевих виставках. Його помітили місцеві меценати-добродії і згодом запропонували гроші для перебування та стажування у Західній Європі.
Стажувався в Мюнхені в тамтешній художній академії. Він старанно вичав славнозвісних європейських митців, особливо 17 століття (Франс Галс, Антоніс ван Дейк). Художні манери останніх вплинули на декотрі композиції Чейза— «Придворний блазень», «Автопортрет у вбранні 17 століття», «Дитячий портрет Джеймса Репельє Говелла з собакою» тощо.
Окрім Мюнхена художник відвідав Флоренцію та неодноразово Венецію.
1886 року він узяв шлюб із Алісою Герсон. Подружжя мало восьмеро дітей. Вільям Мерріт Чейз виборов матеріальний успіх. Родина перебралась у власну садибку Шиннекок на острові Лонг-Айленд, де Чейз працював викладачем.
Згодом місцевість стала місцем відпочинку для багатих мешканців міста Нью-Йорк. Чейз спілкувався із багатіями і переконав їх фінансувати створення місцевої художньої колонії. Це вдалося і згодом на Лонг-Айленді були вибудовані гостьові будиночки та справжній готель, а місцевість перетворилась на відомий курорт. Вільям Мерріт Чейз працював там викладачем до 1902 року.
Літня художня школа отримала популярність, платня не зупиняла багатих жінок з Нью-Йорку, що залюбки малювали пейзажі і натюрморти як аматори. У період 1891–1902рр. через Літню художню школу пройшло близько 1000 учнів.
Серед учнів Літньої художньої школи було і декілька видатних особистостей, серед них ті, що вибороли славу або у Сполучених Штатах, або міжнародну славу— Джозеф Стелла, Роквел Кент, Кетрін Бадд, Чарльз Шилер та інші.
Gerdts, William H. (2001). American Impressionism (Second ed.). New York: Abbeville Press Publishers. ISBN 0-7892-0737-0.
Moure, Nancy (1998). California Art: 450 Years of Painting and Other Media. Los Angeles: Dustin Publications. ISBN 0-9614622-4-8.
Gerdts, William H. and South, Will (1998). California Impressionism. New York: Abbeville Press. ISBN 0-7892-0176-3.
Landauer, Susan (Editor) (1996). California Impressionists. Athens, Ga.: The Irvine Museum and Georgia Museum of Art. ISBN 0-915977-25-7.
Larkin, Susan G. (2001). The Cos Cob Art Colony. New York: the National Academy of Design. ISBN 0-300-08852-3.
Weinberg, Barbara H. (2004). Childe Hassam: American Impressionist. New York: The Metropolitan Museum of Art. ISBN 1-58839-119-1.
Westphal, Ruth Lilly (Editor) (1986). Plein Air Painters of California: The North. Irvine, Calif.: Westphal Publishing. ISBN 0-9610520-1-5.
Westphal, Ruth Lilly (Editor) (1982). Plein Air Painters of California: The Southland. Irvine, Calif.: Westphal Publishing. ISBN 0-9610520-0-7.
Peterson, Brian H. (Editor) (2002). Pennsylvania Impressionism. Philadelphia: James A. Michener Art Museum and University of Pennsylvania Press. ISBN 0-8122-3700-5.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вільям Мерріт Чейз
