Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вільям Вістон (англ. William Whiston; 9 грудня 1667 р — 22 серпня 1752) — англійський теолог, історик, натурфілософ та математик, провідний діяч у популяризації ідей Ісаака Ньютона. Найбільш відомий тим, що допоміг ініціювати Закон про довготу 1714 року здійснив важливі переклади «Єврейських старожитностей» та інших праць Йосипа Флавія. Він також був помітним прихильником аріанства й автором праці «Нова теорія Землі».
Вільям Вістон | |
---|---|
англ. William Whiston | |
Народився | 9 грудня 1667[1][2][…] Norton Juxta Twycrossd, Королівство Англія[2] |
Помер | 22 серпня 1752[1][2][…] (84 роки) Lyndon Halld, Королівство Велика Британія[2] |
Поховання | Church of St Martind[3] |
Країна | Королівство Велика Британія |
Діяльність | математик, фізик, історик, викладач університету, філософ, богослов |
Alma mater | Клер-Коледжd (1690)[2] Кембриджський університет (1695)[4] Landau Forte Academy QEMSd (1686)[2] |
Галузь | математик |
Заклад | Кембриджський університет[2] Клер-Коледжd[2] Anglican Diocese of Norwichd[2] |
Посада | вікарій[2] і Лукасівський професор математики |
Вчителі | Ісаак Ньютон[4] |
Відомі учні | James Jurind[4] |
Діти | John Whistond |
Автограф | |
Вільям Вістон у Вікісховищі |
Вістон змінив свого наставника Ньютона на посаді Лукасівського професора математики в Кембриджському університеті. У 1710 році втратив посаду професора й був виключений з університету за неортодоксальні релігійні погляди. Вістон відкидав ідею вічних мук у пекельному вогні, яку він вважав абсурдною, жорстокою та образою для Бога. Особливо протиставяло його церковній владі заперечення доктрини Трійці, яка, на його думку, мала язичницьке походження.
Вістонівська «Нова теорія Землі від її початку й до завершення всього сущого» (1696) була артикуляцією креаціонізму та геології потопу. Він стверджував, що всесвітній потоп Ноя був спричинений кометою. Твір отримав похвалу Джона Локка, який зарахував автора до тих, хто якщо не додав багато до наших знань, то «принаймні привніс деякі нові речі в наші думки». Разом з Едмондом Галлеєм він був першим прихильником періодичності комет; він також вважав, що комети відповідальні за минулі катастрофи в історії Землі. У 1736 році він викликав широке занепокоєння серед громадян Лондона, коли передбачив кінець світу 16 жовтня того ж року, оскільки комета вдарить землю.[5] Вільям Вейк, архієпископ Кентерберійський, офіційно спростував це передбачення, аби заспокоїти громадськість.
Серед ньютонівців не було консенсусу щодо того, наскільки механічні причини можуть бути відповідальними за ключові події священної історії: Джон Кейлл був протилежною крайності Вістону в мінімізації таких причин.[6] Будучи натурфілософом, спекуляції Вістона не поважали меж з його теологічними поглядами. Він розглядав створення людини як втручання в природний порядок . Він підхопив пораду Артура Ешлі Сайкса Семюелю Кларку пропустити затемнення та землетрус, згадані Флегоном Тральським, у майбутніх виданнях лекцій Кларка про Бойла, оскільки ці події, можливо, були синхронні з розп'яттям Христа. Вістон опублікував «Виправдання свідчення Флегона» у 1732 році.[7]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.