Вільгельм Фармбахер

Вільгельм Фармбахер (нім. Wilhelm Fahrmbacher; 19 вересня 1888, Цвайбрюккен — 27 квітня 1970, Гарміш-Партенкірхен) — німецький воєначальник, генерал артилерії вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Вільгельм Фармбахер
нім. Wilhelm Fahrmbacher
Генерал-фельдмаршал Ервін Роммель інспектує Атлантичний вал. Генерал Фармбахер - ліворуч. (Сен-Назар, 18 лютого 1944)
Народився	19 вересня 1888(1888-09-19)[1][2] Цвайбрюккен, Рейнланд-Пфальц[3]
Помер	27 квітня 1970(1970-04-27)[1][2] (81 рік) Ґарміш-Партенкірхен, Верхня Баварія, Баварія, ФРН[3]
Поховання	Friedhof Garmischd
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна, Друга світова війна, Німецька окупація Чехословаччини, Французька кампанія, Білостоцько-Мінська битва, Оборона Могильова, Битва за Москву і операція «Оверлорд»
Роки активності	з 1907
Військове звання	Генерал артилерії
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Срібний німецький хрест Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Медаль принца-регента Луїтпольда Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) За поранення (нагрудний знак) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Командорський хрест ордена Заслуг (Угорщина) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

18 липня 1907 року поступив на службу в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. 28 лютого 1919 року вступив у фрайкор. 29 жовтня 1919 року продовжив службу в рейхсвері.

З 15 серпня 1940 по 25 жовтня 1940 року — командир 5-ї піхотної дивізії. Учасник Польської і Французької кампаній. З 25 жовтня 1940 по 8 січня 1942 року — командир 7-го армійського корпусу. Учасник битви за Москву: корпус Фармбахера діяв у районі Мінського шосе. 7 січня 1942 року був відправлений у відпустку за станом здоров'я. З 1 травня 1942 по 10 червня 1944 і з 16 червня 1944 по 8 травня 1945 року — командир 25-го армійського корпусу. Після війни захоплений у полон американськими військами і переданий французькій владі. Перебував у французькому полоні до 1950 року.

З 15 березня 1951 по серпень 1958 року — військовий радник в Єгипті. Разом із десятком інших німецьких офіцерів відіграв важливу роль у створенні єгипетської армії.

Звання

• Фанен-юнкер (18 липня 1907)
• Фанен-юнкер-унтерофіцер (31 жовтня 1907)
• Фенріх (9 березня 1908)
• Лейтенант (7 березня 1910)
• Оберлейтенант (19 травня 1915)
• Гауптман (22 березня 1918)
• Майор (1 лютого 1928)
• Оберстлейтенант (1 лютого 1932)
• Оберст (1 квітня 1934)
• Генерал-майор (1 серпня 1937)
• Генерал-лейтенант (1 червня 1939)
• Генерал артилерії (20 жовтня 1940)

Нагороди

• Золота медаль принца-регента Луїтпольда (12 березня 1913)
• Залізний хрест 2-го класу (2 жовтня 1914)
• Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (15 листопада 1914)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (6 квітня 1917)
• Залізний хрест 1-го класу (16 червня 1917)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (15 грудня 1934)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.
• Нагрудний знак керівника гірських частин
• Орден Заслуг (Угорщина), командорський хрест (16 листопада 1937)
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» (21 листопада 1939)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (21 травня 1940)
  • 1-го класу (11 червня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста (24 червня 1940)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (10 серпня 1942)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Німецький хрест в сріблі (30 жовтня 1943)
• Лор'янський щит — неофіційна нагорода.

Бібліографія

• Wilhelm Fahrmbacher: Lorient. Entstehung und Verteidigung des Marine-Stützpunktes 1940/1945. Prinz-Eugen-Verlag, Weissenburg 1956.

Примітки

1. TracesOfWar

   d:Track:Q98839586
2. Munzinger Personen

   d:Track:Q107343683
3. Deutsche Nationalbibliothek Record #105520829 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.

   d:Track:Q27302d:Track:Q36578

Література

• Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterninäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 3: Dahlmann–Fitzlaff. Biblio-Verlag. Osnabrück 1994. ISBN 3-7648-2443-3. S. 402–403.
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5.
• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. Scherzers Militaer-Verlag. Ranis/Jena 2007. ISBN 978-3-938845-17-2. S. 302.
• Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1930, S. 123