Remove ads
Вілма Рудолф (англ. Wilma Rudolph, 23 червня 1940 — 12 листопада 1994) — американська легкоатлетка, олімпійська чемпіонка.
| Олімпійські ігри | ||
|---|---|---|
| Золото | Рим 1960 | біг на 100 метрів |
| Золото | Рим 1960 | біг на 200 метрів |
| Золото | Рим 1960 | естафета 4 x 100 метрів |
| Бронза | Мельбурн 1956 | естафета 4 x 100 метрів |
| Wilma Rudolph Wilma Glodean Rudolph (-Ward, -Eldridge) англ. Wilma Glodean Rudolph | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Національність | американка |
| Громадянство |  США |
| Народження | 23 червня 1940 Сент-Бетлегем, Теннессі |
| Смерть | 12 листопада 1994 Брентвуд, Вільямсон, Теннессі, США ·рак головного мозку[d] |
| Поховання | Edgefield Missionary Baptist Church Cemeteryd[1] |
| Причина смерті | злоякісна пухлина головного мозку |
| Зріст | 180 см |
| Вага | 59 кг |
| Alma mater | Tennessee State Universityd |
| Спорт | |
| Країна | США |
| Вид спорту | легка атлетика |
| Дисципліна | спринт |
| Клуб | TSU Tigers, Nashville (USA) |
 Вілма Рудолф у Вікісховищі | |
Вілма Рудольф була 20-ю з 22 дітей у сім'ї. Вона народилася недоношеною, і надій, що вона виживе, майже не було. У 4 роки вона захворіла на поліомієліт, в результаті чого ліва нога у неї залишилася паралізованою. У віці 9 років вона зняла з ноги металеву скобу і стала ходити без неї. У 13 років вона вже ходила рівно, лікарі вважали це дивом. Того ж року вона вирішила зайнятись бігом. Взяла участь у змаганнях і прийшла останньою. Наступні п'ять років вона приходила останньою у всіх змаганнях, в яких брала участь. Усі радили їй відмовитися від своєї мрії, але дівчина продовжувала бігати. І одного разу дійсно виграла забіг. Зрештою ця дівчинка, якій сказали, що вона ніколи не зможе ходити, була першою спортсменкою, яка завоювала три золоті олімпійські медалі в спринті на одній Олімпіаді, була першою американською жінкою, яка виграла дубль олімпійського спринту. У 16-річному віці вона поїхала на Олімпіаду 1956 року і, хоча була усунена з попередніх змагань з бігу на 200 м, завоювала бронзову медаль в естафеті. На Панамериканських іграх 1959 р. вона завоювала золото в естафеті 4 м на 100 м (з [Ізабель Даніелс], [Барбара Джонс] та [Люсінда Вільямс]) та срібло на 100 м. Рудольф вигравала 100 м протягом чотирьох наступних років з 1959 року, а в 1960 році вона виграла на дистанції 200 м. У липні 1960 року вона встановила світовий рекорд 22,9 с в бігу на 200 м і на 100 м — 11,3 с. У наступному сезоні вона встановила рекорд у Москві в бігу на 100 м, а через чотири дні — в Штутгарті пробігла з результатом 11,2 с. Вона також виграла три титули AAU у приміщенні. Рудольф була відома серед європейців як «Чорна газель», що покорила їх швидкістю і красою. Вона зчинила великий вплив на жіночу атлетику в цій країні як своїми виступами, так і своєю рекламною роботою від імені жіночого спорту. Вона створила власну компанію, Фонд Вільми Рудольф, яка працювала з дітьми з обмеженими можливостями та спонсорувала спортивні змагання для дітей в Індіанаполісі. Померла від пухлини головного мозку[2][3].
Член Зали Слави IAAF (2014).
Remove ads
| Олімпіада | Дисципліна | Місце |
|---|---|---|
| Мельбурн 1956 | біг на 200 метрів | 3 h2 r1/3 |
| Мельбурн 1956 | естафета 4 x 100 метрів | 3 |
| Рим 1960 | біг на 100 метрів | 1 |
| Рим 1960 | біг на 200 метрів | 1 |
| Рим 1960 | естафета 4 x 100 метрів | 1 |
Remove ads
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads