Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Віктор Девіс Генсон | ||||
---|---|---|---|---|
Victor Davis Hanson | ||||
Народився | 5 вересня 1953 (71 рік) Фаулер, Каліфорнія | |||
Громадянство | США | |||
Діяльність | письменник, історик | |||
Сфера роботи | виноградарство | |||
Alma mater | Стенфордський університет, Університет Каліфорнії в Санта-Крус і Selma High Schoold | |||
Заклад | Університет штату Каліфорнія у Фресноd і Архіви Інституту Гувера | |||
Мова творів | англійська | |||
Напрямок | Військова історія | |||
Партія | незалежний політик | |||
Брати, сестри | Nels Hansond | |||
Нагороди | ||||
Сайт: victorhanson.com | ||||
| ||||
Віктор Дейвіс Генсон у Вікісховищі | ||||
Ві́ктор Де́віс Ге́нсон (англ. Victor Davis Hanson; нар. 5 вересня 1953, Фаулер, Каліфорнія) — американський військовий історик, оглядач, політичний есеїст та колишній професор антикознавства, відомий дослідженнями давніх воєн. Писав коментарі про сучасні війни та сучасну політику для National Review та інших видань. Тривалий час працював викладачем античної історії в університеті штату Каліфорнія, Фресно, наразі працює провідним дослідником в Стенфордському інституті Гувера.
Нагороджений національною медаллю з гуманітарних наук 2007 р.,[1], почесною нагородою інституту Кларемонт, та премією в $250 000 від фонду Лінди та Гаррі Бредлі 2008 р.[2]
Генсон також вирощує родзинки на родинній фермі у Фресно (Каліфорнія) та виступає з критикою соціальних тенденцій пов'язаних з фермерською справою та рухом за аграрні реформи.
Генсон відомий завдяки книжці 2001 року битви і культура (англ. Carnage and Culture), в деяких країнах (напр. в Австралії) видана під назвою Чому Захід переміг (англ. Why the West Has Won), де він стверджує, що військове домінування Західної цивілізації, починаючи стародавніми греками, є наслідком фундаментальних аспектів Західної культури, таких як демократичне урядування та індивідуалізм. Генсон відкидає расові пояснення військової переваги, також відкидає версії про вплив клімату або місцевої географії, озвучені, наприклад, Джаред Даймондом в книзі Зброя[3].
На думку Генсона, західні цінності, такі як: політична свобода, капіталізм, індивідуалізм, демократія, науковий метод, раціоналізм, та вільнодумство утворюють особливо смертоносну комбінацію у випадку застосування до військової справи. Незахідні суспільства можуть інколи здобувати перемоги в битвах проти суспільств з західними цінностями, але у віддаленій перспективі, пише Генсон, перемога буде за останніми. Генсон робить особливий наголос на тому, що західний спосіб ведення війни не обов'язково більш (або менш) моральний за інші; він лише стверджує, що «західний підхід до війни» не має рівних в своїй смертоносності та рішучості.
Битви і Культура розглядає дев'ять битв, кожна з яких використана для висвітлення окремого аспекту західної культури, який, на думку Генсона, важливий для домінування західного способу ведення війни. Розглянуті наступні битви:
Хоча Битви і Культура була випущена до 11 вересня 2001, висвітлена в ній ідея того, що «західний спосіб ведення війни» врешті-решт переможе, перетворила книжку на бестселер невдовзі після цих подій. Одразу після атак 11 вересня книжка була видана новим накладом з післямовою Генсона, де він однозначно стверджував, що уряд США здобуде перемогу у «війні проти тероризму» через наведені у книзі причини.
Хвилі битв: Як минулі війни визначають як ми, б'ємося, живимо та мислимо (англ. Ripples of Battle: How Wars of the Past Still Determine How We Fight, How We Live, and How We Think) була надрукована в 2003 році. Основною ідеєю книги автор називає спробу показати, що хоча всі війни мають різний вплив на подальший розвиток цивілізації, всі вони мають спільну рису: всі вони спричиняють фундаментальні та важливі наслідки, які неможливі в умовах звичайного життя, через неприродну ідею взаємних спроб вбивства за короткий проміжок часу в обмеженому просторі. Генсон вважає битви пожежами історії, а ті, хто вижив, подібно до іскор потім сполохнуть набагато далі від центру займання.
Аби показати вплив, який війни минулого мають на сьогодення, Генсон обрав три менш відомі битви різних епох, які мали, серед іншого, такі наслідки:
В епілозі автор робить огляд хвиль від терористичних актів 11 вересня 2001 року, описує вже видимі зміни в суспільстві, громадській думці та політиці в середині США та у світі взагалі. На його думку, теракти дали для американського суспільства, ефект протверезіння від хибних ідей морального релятивізму та мультикультуралізму. Також він робить прогнози на найближче майбутнє, але з огляду на те, що повнішу картину наслідків — хвиль — від терористичних актів можна буде скласти набагато пізніше, можливо через століття після смерті представників покоління, яке їх пережило.
Книжка Батько всіх: Війна та історія, антична та сучасна (англ. The Father of Us All: War and History, Ancient and Modern) побачила світ 2010 року. Ідея книжки запозичена з вислову стародавнього філософа Геракліта: «Війна — батько всіх, цар всіх: одних вона оголошує богами, інших - людьми, одних робить рабами, інших - вільними». Книга розглядає природу війни, особливо в контексті сучасного ставлення американців до збройних конфліктів взагалі, та, на Середньому Сході та з ісламом зокрема.
Автор починає з аналізу причин майже повного зникнення вивчення історії воєн в американських школах. Ситуація, на думку Генсона, погіршена тим, що в США майже відсутнє дослідження військових доктрин ісламу (кодифікованих в шаріаті та ісламському праві) в той час як США втягнуті у війну з ворогом, який діє саме на цих принципах.
Генсон стверджує, що «змінились американці, а не одвічна природа війни». Наслідком політичної коректності, утопічного пацифізму, небаченої досі заможності стало те, що американці стали сприймати війну відхиленням від норми, яке слід уникати за будь-яку ціну. Тому, на його думку, «Аль-Каїда має дедалі більше впевненості та зухвалості» та порівнює американських солдат з «паперовими тиграми», а Іран нестримно прямує до набуття ядерної зброї.
Генсон нагадує, що теорія Самуеля Гантінгтона про «зіткнення цивілізацій» має попередників в працях Геродота та Фукідіда (останній називав так війну між демократією та автократією як між двома різними формами цивілізації). Виникає парадоксальна ситуація, коли на Заході армія має образ антиліберальної, ієрархічної, авторитарної установи, а у випадку Туреччини — єдиної демократичної ісламської країни — армія є «єдиною установою, яка опиратиметься прихованому встановленню законів шаріату».
Стосовно, як дехто вважає, помилок США в цих війнах — від Абу-Грейб до Гуантанамо — Генсон нагадує, що «в будь-якій війні перемогу здобуває та сторона, яка припуститься менше помилок … а не та сторона, яка не зробить жодних помилок. Досконалої армії в бездоганній війні ніколи не було.»
Автор також нагадує, що «дехто завжди віддаватиме перевагу війні а не миру; інші, хочеться вірити численніші та впливовіші, які вивчили уроки минулого, матимуть моральний обов'язок стримувати їх.»
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.