Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Віктор Марія Віллібальд Вебер, Едлер фон Вебенау (нім. Viktor Maria Willibald Weber Edler von Webenau; 13 листопада 1861, Нойгаус — 6 травня 1932, Інсбрук) — австро-угорський воєначальник, генерал піхоти.
Віктор Вебер фон Вебенау | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Viktor Maria Willibald Weber Edler von Webenau | ||||||||||||||||
Народився | 13 листопада 1861 Lavamündd, Вольфсберг, Каринтія, Австрія[1] | |||||||||||||||
Помер | 6 травня 1932 (70 років) Інсбрук, Австрія[1] | |||||||||||||||
Країна | Австрія | |||||||||||||||
Діяльність | військовослужбовець | |||||||||||||||
Учасник | Перша світова війна | |||||||||||||||
Військове звання | генерал від інфантерії | |||||||||||||||
Нагороди | ||||||||||||||||
Дитинство провів в Ґраці, де також закінчив середню школу. Потім навчався в кадетському училищі, після чого в листопаді 1878 році був призначений на службу в 27-й єгерський батальйон. Служив в батальйоні до жовтня 1893 року, коли весь батальйон став частиною тірольського єгерського полку, після чого Вебер продовжив службу в полку. У 1895 році переведений на службу в 20-й єгерський батальйон, дислокований в Тревізо. З травня 1898 року служив в Генеральному штабі. В листопаді 1898 року призначений начальником штабу 27-ї піхотної дивізії, дислокованої в Кошицях.
У листопаді 1901 року Вебер був переведений на службу в штаб-квартиру 2-го корпусу у Відні. З квітня 1905 року служив в 68-му піхотному полку в Сараєво, де командував батальйоном. В квітні 1907 року став командиром 69-го піхотного полку в Пече. У травні 1911 року йому було доручено командування 4-ю гірською бригадою. До початку Першої світової війни, в червні 1914 року, Вебер був призначений суддею, в липні — віцепрезидентом Вищого військового суду у Відні.
На початку Першої світової війни йому було доручено командування військовим портом Котор з метою захисту порту і Которської затоки, які були найближче до чорногорського кордону. У січні 1915 року прийняв командування 47-ї піхотної дивізії, з якою в складі 19-го корпусу під командуванням Ігназа Тролльманна брав участь у завоюванні Чорногорії. Після завершення успішних операцій Вебер був призначений військовим губернатором Чорногорії.
У липні 1917 року Вебер став командиром 10-го корпусу, замінивши Карла Крітека. Він командував зазначеним корпусом, який знаходився на східному фронті, до березня 1918 року.У червні він був призначений командувачем 18-м корпусом, яким командував всього місяць. В липні став командиром 6-го корпусу, з яким брав участь в битві при Вітторіо Венето. Останнє призначення Вебера відбулося на початку жовтня 1918 року, коли він був призначений головою комісії з перемир'я з метою узгодження умов припинення військових дій. Вебер підписав угоду про перемир'я від імені Австро-Угорщини на віллі Джусти, яка фактично означала беззаперечну капітуляцію австро-угорських військ.
Після закінчення війни Вебер пішов у відставку 1 січня 1919 року. Жив в Мерано, Вісбадені та Швейцарії.
В 1886 році одружився з Терезою Баумгартнер. В шлюбі народились сини Норберт (7 липня 1886 — 26 серпня 1914; загинув у бою в Галичині) і Гвідо (13 вересня 1887). У 1901 році він одружився з Ганною Гебенштрайт, в якої був дорослий син від першого шлюбу Вольфганг Вальдгерр.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.