Військове містечко

Військо́ве місте́чко — комплекс будівель і споруд, розташованих на одній земельній ділянці, які використовують для розквартирування військових частин і для розміщення військовослужбовців, робітників і службовців збройних сил.

Військове містечко

У військовому містечку № 11 (м. Васильків, Київська обл.)

Законодавче визначення

Українське законодавство надає таке визначення: «Військове містечко — майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом із казармовим фондом, житловим фондом, об'єктами соціально-культурного призначення, комунальними спорудами та інженерними мережами, які використовують для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони».^[1]

Поняття «військове містечко» було чітко регламентовано в пункті 34 глави II «Положення про квартирно-експлуатаційну службу та квартирне постачання», яке було введене в дію наказом МО СРСР від 22 лютого 1977 року № 75. Пункт 35 зазначеного Положення ділить всі військові містечка на відкриті і закриті.

Див. також

• Адміністрація військова
• Штаб-квартира
• Пункт постійної дислокації
• Військові поселення
• Квартирмейстер
• КЕЧ, КЕУ
• Військове майно

Примітки

1. Звід відомостей, що становлять державну таємницю, затверджений Наказом Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440 (Редакція від 15.09.2017). Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 29 вересня 2017.

Посилання

• Закон України Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України [Архівовано 15 лютого 2013 у Wayback Machine.]
• Приватизація житлового фонду у військових містечках^{[недоступне посилання з червня 2019]}