Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Відділ історичної регіоналістики Інституту історії НАН України (в 2006—2012 рр. — сектор теоретико-методологічних проблем історичної регіоналістики) — це структурний підрозділ Інституту історії України НАН України, вчені якого займаються дослідженням питання історичної регіоналістики України.
| Відділ історичної регіоналістики Інституту історії НАН України | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Приміщення Інституту | ||||
Основні дані | ||||
| Засновано | 2006 | |||
| Приналежність | НАН України | |||
Контакт | ||||
| Ключові особи | Верменич Ярослава Володимирівна | |||
| Адреса | 01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, 4; кім. 516 | |||
| Тип | академічна установа[d] | |||
| Вебсторінка | history.org.ua | |||
Відділ створений у 2006 році з метою системного вивчення проблем регіональної та локальної історії, історичної урбаністики, мікроісторії, як сектор теоретико-методологічних проблем історичної регіоналістики.
Засновником і безмінним керівником є доктор історичних наук Ярослава Володимирівна Верменич.
Відділ історичної регіоналістики вбачає своє основне завдання як у осмисленні ролі регіональних чинників у житті українського суспільства на різних історичних етапах, так і в дослідженні в історичній ретроспективі особливостей територіальної організації.
Вченні відділу застосовують в аналізі історичного регіоналізму методологію нового універсалізму і міждисциплінарний соціокультурний підхід. Регіон при цьому розглядається як форма цієї життєдіяльності, а в теоретичному сенсі — як концепт, який дає змогу структурувати соціокультурний простір за зрозумілими, хоч і дещо розмитими територіальними параметрами. Він створює максимально наближені до реальності соціокультурні портрети регіонів з врахуванням матеріальних умов життя і соціального самопочуття мешканців, їхніх ціннісних і морально-духовних уподобань, традицій тощо[1].
Реалізацією студіювання проблематики територіальної організації в Україні стала підготовка двох монографій Я.Верменич:
Активно розвивається картографічний напрямок роботи Сектора. Доктором географічних наук Ростиславом Івановичем Соссою підготовлена низка бібліографічних покажчиків, які містять джерела історико-географічного вивчення територіальної організації України в історичному вимірі («Картографування території України від найдавніших часів до 1941 р. Бібліографічний покажчик»). — К., 2007.
З метою відображення стану картографування адміністративно-територіального устрою України був підготовлений покажчик «Політико-адміністративні й адміністративні карти України (1918—2008 рр.): Бібліографічний покажчик». — К., 2009.
Соціокультурне значення картографічних інновацій, розвиток історії картографування території України на тлі розвитку світової картографії відбито у підручнику Р.Сосси «Історія картографування території України» (К., 2007).
Сектором з 2007 р. видається збірник наукових статей «Регіональна історія України», який є координуючим та консолідуючим органом для об′єднання зусиль регіоналістів України, Росії та Польщі.
Протягом кількох років сектор працює над проектом «Історична урбаністика: теорія містознавства і методика літочислення». Пріоритетним для нього є дослідження міського простору у теоретико-методологічній площині, вироблення основ сучасного містознавства як міждисциплінарного наукового напряму із використанням світового досвіду, розробка наукових критеріїв типології міст. У рамках виконання даного проекту 2009 р. видано брошуру В.Бабюха «Методика літочислення міст: світовий досвід». Її можна розглядати як першу спробу окреслення найбільш гострих проблем екохронології у її специфічному міському вимірі.
В контексті роботи по удосконаленню практики міського літочислення та вироблення концептуальних підходів до осмислення проблем історичного містознавтва Я.Верменич, Володимиром Івановичем Дмитруком та Світланою Іванівною Архіповою підготовлене науково-довідкове видання «Міська історія України: проблеми початкового датування» (К., 2010).
Підсумковою працею по реалізації проекту стала монографія Я.Верменич «Історична урбаністика в Україні: теорія містознавства і методика літочислення» (К., 2011).
На 1 січня 2012 р. в складі сектора працювали: завідувачка сектору, доктор історичних наук Я.Верменич, провідний науковий співробітник, доктор географічних наук Р.Сосса, науковий співробітник, кандидат історичних наук О.Романцов, молодший науковий співробітник Г.Вербиленко, інженери 1 категорії С.Архіпова та І.Служинська[2].
Над підготовкою кандидатських дисертацій в Секторі працюють аспіранти: Є. О. Мерімерін, І. М. Служинська, С. І. Архіпова та Т. С. Водотика. Тематика дисертаційних робіт спрямована на вивчення недосліджених аспектів територіальної організації України, російсько-українського пограниччя, питань історичної урбаністики та києвознавства.
1 травня 2012 р. було прийнято рішення про утворення відділу історичної регіоналістики на базі відділу регіональних проблем історії України та сектора теоретико-методологічних проблем історичної регіоналістики. У зв'язку із зазначеною реструктуризацією сектор теоретико-методологічних проблем історичної регіоналістики ліквідований, а до структури відділу історичної регіоналістики приєднано сектор досліджень цивілізацій Причорномор′я (завідувач сектору — О.Галенко).
Нині в секторі працюють такі вчені:
Методологічним підґрунтям подальшої роботи відділу стала монографія Я.Верменич «Локальна історія як науковий напрям: традиції й інновації» (К., 2012).
У 2014 р. започатковано нову серію наукових досліджень — «Студії з регіональної історії», яка спрямована на створення наукового підґрунтя для вироблення концептуальних підходів дослідження регіонів України та популяризацію наукових знань з регіональної історії в українському соціумі[3].
У складі відділу діє Центр дослідження цивілізацій Причорномор'я.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
