Вулиця Байди-Вишневецького (Київ)
вулиця в Подільському районі Києва, місцевості Вітряні гори, Селище Шевченка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ву́лиця Ба́йди-Вишневе́цького — вулиця в Подільському районі міста Києва, місцевості Вітряні гори, Селище Шевченка. Пролягає від Вишгородської до Канівської вулиці.
Вулиця Байди-Вишневецького Київ | |
---|---|
![]() | |
Місцевість | Вітряні гори, Селище Шевченка |
Район | Подільський |
Назва на честь | Байди Вишневецького |
Колишні назви | |
291-ша Нова, 295-та Нова, Мозирська, Осиповського | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1,5 км |
Координати початку | 50°30′45.1″ пн. ш. 30°27′0.2″ сх. д. |
Координати кінця | 50°31′6.4″ пн. ш. 30°25′54″ сх. д. |
поштові індекси | 04123 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | «Оболонь» «Тараса Шевченка» |
Автобуси | А 72 |
Трамваї | Т 12, 17, 19 (на вул.Дубровицька) |
Тролейбуси | Тр 6, 18, 33 (по Вишгородській вулиці) |
Зупинки громадського транспорту | вул. Байди-Вишневецького, вул. Дубровицька, вул. Перемишльська, вул. Вітряні Гори |
Найближчі залізничні станції | з. п. Пріорка |
Рух | односторонній |
Покриття | асфальт |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | Будинок Крістера |
Парки | Крістерова гірка, Кинь Ґрусть |
Зовнішні посилання | |
Код у реєстрі | 11212 |
У проєкті OpenStreetMap | r576138 |
Мапа | |
![]() | |
Вулиця Байди-Вишневецького у Вікісховищі |
Прилучаються вулиці Вітряні Гори, Гамаліївська, Межова, Світлицького, Золочевська та провулок Кузьми Скрябіна.
Історія
Вулиця виникла у 1-й половині XX століття. 1957 року отримала назву на честь російського та українського математика Тимофія Осиповського[1].
Спершу пролягала до вулиці Вітряні Гори. У 1961 році[2] до неї було приєднано Мозирську вулицю (до одержання цієї назви у 1953 році[3] складалася з 291-ї Нової і 295-ї Нової вулиць).
Сучасна назва на честь князя, козацького ватажка Дмитра Вишневецького — з 2022 року[4].
Установи та заклади
- Будинок дітей та юнацтва «Вітряні гори» (буд. № 9-А)
- Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України (буд. № 2-А)
Пам'ятки історії та архітектури
Будинок Вільгельма Крістера (1880), пам'ятка архітектури місцевого значення. Занепав, у 2011—2016 розібраний. Містився на території Інституту харчової біотехнології та геноміки НАНУ (№ 2-А).
Пам'ятки природи
Поблизу будинку № 3 ростуть два дуже старі дерева. Перший з них — дуб віком близько 700 років, один з найстаріших та найбільших дубів в Києві. Його висота 25 м, обіймище — 6,2 м, його називають дубом Крістера на часть відомого квітникаря XIX століття Вільгельма Крістера. Друге дерево — смерека висотою 28 та обіймищем 2,35 м. Це найстаріша смерека Києва. На території Інституту харчової хімії також ростуть три найстаріші в Києві буки, висотою 20 метрів та обіймищем від 4,2 до 6 метрів. Смерека і буки посаджені у 1850-х роках В. Крістером. У 1997 році усі ці дерева заповідані, охороняються як пам'ятки природи.
Зображення
- Будинок Вільгельма Крістера до знесення
- Будинок Крістера в напіврозібраному стані. Фото 2015 року
Примітки
Посилання
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.