Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вулиця Марка Кропивницького — вулиця в історичній частині міста Миколаєва.
| Вулиця Марка Кропивницького Миколаїв | |
|---|---|
 Ріг вулиць Марка Кропивницького і Соборної | |
| Місцевість | Історичний центр |
| Район | Центральний |
| Назва на честь | Кропивницький Марко Лукич |
| Колишні назви | |
| Купецька, Потьомкінська, Плеханівська | |
| Транспорт | |
| Трамваї | № 11, № 3, № 1 |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | Собор Різдва Богородиці Миколаївський державний обласний театр ляльок Будинок № 69 — аптека Гейне (1904 р.) в готико-мавританському стилі Будівля колишнього жіночого комерційного училища, згодом суднобудівного технікуму, а в останні десятиліття — ПКБ «Прогрес» Стара грецька церква (не збереглася) «Петербурзький готель» (1869 р.) Б. Сібера (не зберігся) парк Народний сад |
| Навчальні заклади | Миколаївське вище професійне училище технологій та дизайну |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Марка Кропивницького у Вікісховищі  | |
Вулиця Марка Кропивницького — поздовжня вулиця старого Миколаєва. Вона починалася від поворотної ділянки вулиці Вадима Благовісного і закінчувалася у Садової. Зараз вулиця проходить паралельно Великій Морській та тягнеться від вулиці Вадима Благовісного на північному заході до вулиці 1-ї Воєнної на сході, упираючись в парк Народний сад.
У 1822 році поліцмейстер П. І. Федоров запропонував назвати вулицю Бірженською — від візницької біржі, повз яку вона проходила.
У 1835 році поліцмейстером Г. Г. Автономовим була перейменована в Купецьку — за Різдвяно-Богородицьким собором, який в народі називався Купецьким. Вулиця проходила повз Красні ряди (два квартали торгових будинків-рядів), де продавали «красний товар» — тканини різних сортів. Тут жваво торгували купці. Вони ж давали гроші на будівництво Купецького собору. Хоча вулиця і не мала парадного вигляду, як, наприклад, Адміральська або вулиця Вадима Благовісного, але у старому Миколаєві вона відносилася до престижних вулиць, на яких селилися багаті люди і місцева знать. Завдяки архівним данним збереглися їхні імена. Це міський суддя 4-ї ділянки статський радник К. С. Канін (1894 рік); старший помічник Миколаївського порту генерал-майор П. А. Ішеєв (1904 рік); відомий вчений та інженер-ракетник генерал-лейтенант К. І. Константинов, який завідував виготовленням бойових ракет на Миколаївському ракетному заводі (1869 рік); начальник жандармської команди капітан М. І. Крамарев (1869 рік); миколаївський міський голова О. М. Соковнін (1904 рік), який був також головою Миколаївського відділення Імператорського російського музичного товариства.
У 1890 році до 100-річчя Миколаєва вулицю перейменували на Потьомкінську — в пам'ять про засновника Миколаєва. Після революції, в 1920-ті роки, Потьомкінську перейменовано на Плеханівську — в пам'ять про революціонера-марксиста Г. В. Плеханова. Після 1945 року вулицю Одеську (за Одеським напрямком), яка продовжувала вулицю за Садовою, також перейменували в Плеханівську, вдруге змінивши нумерацію будинків.
У 1989 році, до 200-річчя Миколаєва вулиці повернули назву Потьомкінська.
26 липня 2024 року вулицю Потьомкінську перейменовано і розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації Віталія Кіма відповідно до Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» надано ім'я Марка Кропивницького — українського письменника, драматурга, театрального режисера і актора[1][2].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
