Інтернейрони

Інтернейро́ни, проміжні́ або вставні́ нейро́ни (англ. interneuron, relay neuron, association neuron, bipolar neuron) — нейрони, зв'язані тільки з іншими нейронами, на відміну від моторних нейронів, що інервують м'язові волокна, і сенсорних нейронів, що перетворюють стимули зовнішнього середовища в електричні сигнали.

Прикладом роботи інтернейронів можуть служити гальмівні інтернейрони неокортексу, що вибірково знижують активність частини сигналів, що приходять з таламусу. Це дозволяє мозку сфокусуватися на певному завданні, не відволікаючись на непотрібні стимули. Параліч інтернейронів, який спричинює правцевий екзотоксин, призводить до неконтрольованого потрапляння нервових імпульсів з центру до периферії, що породжує характерні для правця генералізовані клоніко-тонічні судоми.

Інтернейрони містяться тільки в центральній нервовій системі. Переважна частина нейронів центральної нервової системи є саме інтернейронами.

У 2008 році групою учених була запропонована Петильянська термінологія — номенклатура ознак ГАМК-ергічних інтернейронів кори мозку^[1].

Див. також

• Вставні нейрони спинного мозку

Примітки

1. Ascoli GA, Alonso-Nanclares L, Anderson SA та ін. (July 2008). Petilla terminology: nomenclature of features of GABAergic interneurons of the cerebral cortex. Nat. Rev. Neurosci. 9 (7): 557—68. doi:10.1038/nrn2402. PMID 18568015. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)

Посилання

• Микрофотографии пирамидального и вставочного нейронов [Архівовано 16 червня 2008 у Wayback Machine.] на сайті «Молекулярная Биология». (рос.)