Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Всесоюзна піонерська організація імені В. І. Леніна (рос. Всесоюзная пионерская организация имени В. И. Ленина) — масова дитяча прокомуністична організація в СРСР.
Всесоюзна піонерська організація імені В. І. Леніна | |
Дата створення / заснування | 19 травня 1922 |
---|---|
Офіційна назва |
рос. Организация детских групп юных пионеров имени Спартака (28 серпня 1923)[1] рос. Детские коммунистические группы юных пионеров имени В. И. Ленина (23 січня 1924)[2] рос. Детская коммунистическая организация юных пионеров имени В. И. Ленина (18 липня 1924) рос. Всесоюзная пионерская организация имени В. И. Ленина (березень 1926) |
Названо на честь | Спартак і Ленін Володимир Ілліч |
Президент | Чаплін Микола Павлович |
Країна | СРСР |
Керівний орган | Q115250617? |
Член у | International Committee of Children's and Adolescents' Movementsd |
Кількість членів | 161 349[3], 1 000 032[4], 1 557 515[5], 1 739 977[6], 1 681 566[7], 1 791 575[8], 2 476 000[9], 3 447 325[10], 5 810 593[11], 6 704 279[12], 6 839 030[13], 8 652 141[14], 9 869 499[15], 12 611 906[16], 13 973 481[17], 13 694 560[18], 4 219 739[19], 4 425 236[20], 4 509 972[21], 7 287 681[22], 10 109 913[23], 11 885 283[24], 12 876 213[25], 13 192 244[26], 16 260 062[27], 18 493 536[28], 19 138 754[29], 17 837 175[30], 12 582 083[31], 13 098 482[32], 13 266 547[33] і 14 513 077[34] |
Політична ідеологія | марксизм-ленінізм |
Батьківська організація | Центральний комітет ВЛКСМ |
Дочірня організація | Жовтенята |
Розташування штаб-квартири | Москва |
Документ започаткування | Q115347644? |
Отримані відзнаки | |
Час/дата припинення існування | 1 жовтня 1990 |
Всесоюзна піонерська організація імені В. І. Леніна у Вікісховищі |
Організація об'єднувала піонерські організації СРСР, очолювала організацію Центральна Рада на чолі з секретарем ЦК ВЛКСМ. Останній голова Центральної Ради — секретар ЦК ВЛКСМ Людмила Швецова.
Була створена в Росії на кшталт дитячих скаутських організацій. На час більшовицького перевороту 1917 року в Росії було близько 50 тисяч скаутів. В умовах Громадянської війни скаути допомагали розшукувати безпритульних дітей, організовували загони дитячої міліції і надавати соціальну допомогу. Потрапивши під тиск нової влади скаутський рух розпався на кілька напрямків, окремі з яких стали на підтримку прорадянських тенденцій. Окремі комсомольські функціонери намагалися реалізувати співпрацю скаутизму з комсомолом, одначе на з'їзді РКСМ 1919 року було ухвалено розпустити скаутські загони.
Організацію утворено рішенням Всеросійської конференції комсомолу 19 травня 1922 року, відтоді 19 травня в СРСР відзначалось як День піонерії. До 1924 піонерська організація носила ім'я Спартака, після смерти Леніна дістала його ім'я. Керівництво діяльністю піонерської організації здійснював ЦК ВЛКСМ.
Формально прийом здійснювано на добровільній основі. Добір кандидатів проводили відкритим голосуванням на зборі піонерського загону (зазвичай відповідного класу) або на вищому, на рівні школи — на Раді дружини. В піонери як правило приймали дітей, починаючи з 9-річного віку (зазвичай у 3-4 класах радянської середньої школи), діти перебували в ній до 13-14-річного віку, коли починався прийом до лав комсомолу. В першу чергу піонерами ставали відмінники й активісти, потім — решта дітей. Формально прийом здійснювано на добровільних засадах, однак у 1950—1980-х фактично всіх школярів після досягнення відповідного віку приймали у піонери. Не брали в піонери рідко, зазвичай тільки відчайдушних хуліганів. Траплялись відмови з релігійних міркувань [35].
Структура організації:
Піонери СРСР виховувались в дусі служіння комуністичним ідеалам. В окремі періоди часу в організації пропагувались відверто тоталітарні принципи: «всі — як один» тощо.
У першій половині 1930-х років були випадки залучення піонерів до боротьби з антирадянськими елементами. Така боротьба пропагувалася як громадянський обов'язок піонера. Зразком піонера був проголошений Павлик Морозов, який, згідно з офіційною версією, доніс владі на свого батька (що кинув матір Павлика), який допомагав «куркулям», і виступив проти нього в суді, після чого стежив за кулаками, вкривають хліб, і доносив на них; за це він був ними убитий.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.