Воячек Богуміл Іванович

Федір (Богуміл) Іванович Воячек (10 червня 1857, Лубно у Неханіць, Богемія — 3 квітня 1934, Київ) — композитор, професійний контрабасист, чех за походженням.

Федір Іванович Воячек
чеськ. Bohumil Vojáček
Основна інформація
Повне ім'я	Богуміл Іванович Воячек
Дата народження	10 червня 1857(1857-06-10)
Місце народження	Лубно у Неханіць, Богемія
Дата смерті	3 квітня 1934(1934-04-03) (76 років)
Місце смерті	Київ
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Громадянство	Російська імперія,  СРСР
Національність	чех
Професія	композитор
Освіта	Празька консерваторія
Інструменти	контрабас
Заклад	Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка, Київська муніципальна академія музики імені Рейнгольда Глієра і Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Нагороди	Герой Праці
Діти	Pavel Ivanovich Bachinind, Q117793819? і Q117793724?
Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Воячек.

Біографія

Народився 10 червня 1857 року в Богемії (Чехія). У 1876 році закінчив Празьку консерваторію по класу гри на контрабасі та теорії музики. До 1882 року виступав як соліст-контрабасист у симфонічних концертах у Чехії, Австрії, Німеччини.

У 1883—1915 роках соліст-контрабасист Оперного театру в Києві, в 1885—1934 роках викладач Київського музичного училища, з 1913 року професор Київської консерваторії по класу контрабаса. З 1889 року виступав як соліст-контрабасист і другий диригент літніх симфонічних концертів у Києві; з 1916 року диригент театру «Бергоньє» (дирекція Кручиніна), з організацією в Києві Радіокомітету — симфонічного оркестру Київського радіо.

Могила Федора Воячека

Помер 3 квітня 1934 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 13-ІІІ, ряд 10, місце 8).

Творчість

Воячеку належить інструментування опери «Катерина» М. Аркаса, зроблена для театральної трупи М. Л. Кропивницького.

Твори:

• опера — «Вій» (за М. Гоголем);
• урочиста кантата, присвячена театру Соловцова (для хору, солістів та оркестру);
• для оркестру:
  • симфонічна поема Пам'яті П. І. Чайковського (слова С. Плаксіна);
  • увертюра на молдавські народні мелодії;
  • увертюра Пам'яті Леніна та інші.
• для фортепіано — п'єси;
• для віолончелі з оркестром — романс без слів, серенада;
• для духового оркестру — марші (на честь 10-річчя Червоної Армії, Перше травня) і інше.

Література

• Большая биографическая энциклопедия. 2009;
• Проценко Л., Костенко Ю. Лук'янівське цивільне кладовище : путівник. — Київ : Інтерграфік, 1998. — 192 с. ISBN 966-532-012-2.

Посилання

• Воячек Богуміл Іванович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 417.