Волюве-Сен-П'єр

Волюве-Сен-П'єр, також Сінт-Пітерс-Волюве (нід. Sint-Pieters-Woluwe МФА: [sɪnt ˈpitərs ˈwoːlywə] вимова^ⓘ, фр. Woluwe-Saint-Pierre МФА: [wɔly(w)esɛ̃piɛʁ]^[3]) — одна з 19 комун Брюссельського столичного регіону. Займає площу 8,85 км ². Населення становить 39494 осіб (2011 рік).

комуна Волюве-Сен-П'єр нід. Sint-Pieters-Woluwe фр. Woluwe-Saint-Pierre Мерія комуни Волюве-Сен-П'єр. Прапор Волюве-Сен-П'єра coat of arms of Woluwe-Saint-Pierred Координати 50°50′13″ пн. ш. 4°25′39″ сх. д. Країна  Бельгія Бельгія Регіон Брюссельський столичний регіон Межує з сусідні нас. пункти Kraainemd, Одергем, Еттербек, Волюве-Сен-Ламбер, Тервюрен ? Бургомістр Віллем Драпс (фр. Willem Draps) (станом на 2012 рік)[1] Перша згадка 1117 Площа 8,85 км² Офіційна мова французька і нідерландська Населення 39494[2]  (2011) Густота населення 4,5  осіб/км² Національний склад фламандці, валлони Міста-побратими Печика Часовий пояс UTC+1 Телефонний код 02 Поштовий індекс 1150 Код Головної дирекції статистики і економічної інформації федерального уряду Бельгії 21019[2] GeoNames 2783474 OSM r60168 ·R Офіційний сайт (нід.), (фр.), (англ.) Волюве-Сен-П'єр Волюве-Сен-П'єр (Бельгія) Волюве-Сен-П'єр Волюве-Сен-П'єр (Брюссельський столичний регіон)  Волюве-Сен-П'єр у Вікісховищі

Волюве-Сент-П'єр на карті Брюсельського столичного регіону.

Назва

Назва села походить від назви річки Волюве, у долині якої виникло село. Частина назви Сен-П'єр походить від церкви Святого Петра (Saint-Pierre).^[4]

Історія

Перша відома письмова згадка про село припадає на 1164 рік, вона міститься у грамоті абатства Форе, якою єпископ архієпархії Камбре дарував церкву Святого Петра бенедиктинцям села Форе.^[4]

Довгий час Волюве-Сен-П'єр залишався невеличким селом. Великі сільськогосподарські угіддя біля села належали премонстрантському Паркському абатству (нід. Abdij van 't Park^[nl], фр. Abbaye de Parc^[fr]), яке було розташоване біля Левену за приблизно 20 км звіци.^[4]

У 19 столітті населення комуни становило приблизно 1000 чоловік. Значна урбанізація комуни відбулася у 20 столітті. Велику роль у цьому відіграло, зокрема, створення у 1897 році проспекту Тервюрен (нід. Tervurenlaan^[nl], фр. Avenue de Tervueren^[fr]). 1906 року тут було збудовано іподром. Для Всесвітнього брюсельського ярморку 1910 року тут було збудовано аеродром, на якому проводилися перед Першою світовою війною аерошоу за присутності великої кількості глядачів. На цьому аеродромі у 1914 році під час аерошоу загинула перша французька жінка-парашутист Люсьєн Каят де Кастелла (фр. Lucienne Cayat de Castella^[fr]). Аеродром використовувався до 1957 року. 1975 року на місці колишнього іподрому було розташовано спортивний центр.^[4]

Населення

Населення комуни Волюве-Сен-П'єр з 1990 по 2011 рік

Рік	1990	1995	2000	2005	2007	2008	2009	2010	2011
Населення	38396	37694	37922	37920	38554	38651	38957	39077	39494
Джерело: Населення Бельгії у 1990—2011 роках. на сайті Головної дирекції статистики і економічної інформації уряду Бельгії.

В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 39494 людини, з яких 26852 людини (67,99 %) були бельгійського походження і 12642 (32,01 %) — іноземцями, з яких 10108 людей походили з країн Євросоюзу, 2534 людини — з інших країн світу. З всіх іноземців 3 людини мали статус політичних біженців.^[5]

Склад населення комуни Волюве-Сен-П'єр за країнами походження в різні роки станом на 1 січня.

Країна походження	2001[6]	2003[7]	2004[8]	2005[9]	2006[10]	2011[5]
Австрія	118	142	140	147	165	127
Бельгія	28037	27640	27530	27392	27306	26852
Болгарія	н. д.	н. д.	н. д.	36	36	101
Велика Британія	785	817	810	830	826	764
Греція	409	437	456	434	453	492
Данія	145	129	125	126	125	105
Дем. Респ. Конго	89	92	92	77	74	109
Ірландія	168	173	154	152	167	194
Іспанія	751	790	804	804	815	911
Італія	963	989	983	952	982	1066
Китай	67	67	77	101	106	103
Нідерланди	400	394	392	394	380	435
Німеччина	953	984	980	1012	1010	1122
Польща	89	131	144	197	259	554
Португалія	508	527	524	510	523	571
Румунія	29	52	51	58	60	226
США	263	271	232	249	261	306
Угорщина	н. д.	н. д.	н. д.	60	74	169
Україна	н. д.	н. д.	н. д.	н. д.	н. д.	27
Фінляндія	316	299	285	292	272	261
Франція	1610	1723	1715	1804	1900	2186
Чехія	н. д.	н. д.	н. д.	33	46	142
Швеція	228	184	200	210	227	280
Японія	588	550	579	639	703	610
Інші	1275	1349	1469	1411	1462	1781
Разом	37791	37740	37742	37920	38232	39494
Примітки. 1. н. д. — немає данних. 2. В таблиці окрім України представлені лише ті країни, кількість вихідців з яких в населенні комуни станом на 2011 рік становила понад 100 осіб.

Див. також

Посилання

1. Данні про мера комуни Волюве-Сент-П'єр Віллема Драпса [Архівовано 1 травня 2007 у Wayback Machine.] на сайті комуни Волюве-Сент-П'єр. (нід.), (фр.), (англ.).
2. Населення Бельгії за комунами станом на 1 січня 2011 року [Архівовано 14 листопада 2012 у Wayback Machine.] на сайті Statistics Belgium [Архівовано 30 червня 2006 у Wayback Machine.] федерального уряду Бельгії.
3. Jean-Marie Pierret, Phonétique historique du français et notions de phonétique générale, Peeters, Louvain-la-Neuve, 1994, p. 106.
4. Paul F. State. Historical Dictionary of Brussels. Maryland, Scarecrow Press, Inc, 2004.
5. Population par nationalité par commune 01.01.2011. Архів оригіналу за 14.11.2012. Процитовано 14.11.2012.
6. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2001. P. 9-62 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2013. Процитовано 11 січня 2013.
7. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Claude Chéruy. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2003. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 11 січня 2013.
8. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: Fernand Sonck. Institut national de statistique éditeur. Bruxelles, 2004. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 11 січня 2013.
9. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable : N. Demeester. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2007. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 листопада 2013. Процитовано 11 січня 2013.
10. Population par commune (pays les plus représentés) // Population et ménages. Population étrangère. Éditeur responsable: A. Versonnen. SPF Economie Direction Generale Statistiqe et Information Economiqe | éditeur. Bruxelles, 2008. Code Publication: S220.A2F/2006. P. 16-19 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2013. Процитовано 11 січня 2013.