Remove ads
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Станіслав Анатолійович Волощенко (також знаний як Архимандрит Вселенського Престолу Методій Волощенко; нар. 24 травня 1992, м. Володимир) —доктор філософії (кандидат історичних наук), історик, кодиколог, палеограф, дослідник кириличних стародруків, реставратор, писанкар. Є кліриком Вселенського Патріархату, настоятелем українськомовної громади Константинополя. Здійснює опис стародруків і рукописів, займається реставрацією пам'яток письма та друку. Екс-директор Музею мистецтва давньої української книги (сектор Львівської національної галереї мистецтв). Стипендіат Бібліографічного Товариства Америки у 2023 році[1]. Член The Balkan History Association [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.][2] і The Bibliographical Society of America. У 2020-2021 роках проходив наукове стажування у Варшавському університеті, Бібліотеці князів Чарторийських та Бібліотеці Яґеллонського університету.
Волощенко Станіслав Анатолійович | |
---|---|
Народився | 24 травня 1992 (32 роки) Володимир-Волинський, Волинська область, Україна |
Національність | українець |
Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка |
Відомі учні | Наукове товариство юнких медієвістів імені Джона Роналда Руела Толкіна, Михайла Драгоманова та Станіслава Волощенка |
Відомий завдяки: | кодикологія, писанкарство |
Нагороди | Книжка року-2017 (номінація "Обрії": спеціальна література,довідкові видання) |
Навчався на катедрі давньої історії України та архівознавства історичного факультету Львівського університету. У студентські роки для навчання та з власної ініціативи багато часу проводив у бібліотеці, де і почав працювати з 2011 року. У бібліотеці Онуфріївського монастиря УГКЦ спочатку вивчав періодику та історичну літературу, а згодом опрацьовував колекцію кириличних стародруків. У 2014 році закінчив навчання, захистивши дипломну роботу на тему Василіанського шкільництва у Володимирі на Волині. Предметом дослідження стала освітня діяльність монахів-василіан, для збору інформації працював з джерелами в архівах Литви, Польщі та України.
Після навчання почав працювати реставратором книжок у Науковій бібліотеці Львівського національного університету. Натомість результатом роботи у бібліотеці Онуфріївського монастиря став каталог «Кириличні стародруки у фондах бібліотеки Отців Василіян» (Жовква, 2015).
У серпні 2017 року, маючи досвід у роботі зі стародруками та авторитет серед колег-науковців, був призначений завідувачем Музею мистецтва давньої української книги. До 2019 року займався описом колекції, яка зараз налічує близько 12 тисяч експонатів.
З 1 лютого по 31 липня 2020 року в межах програми Gaude Polonia проходив стажування в Бібліотеці Князів Чарторийських, де описував кириличні рукописні книги.
У вересні 2020 року успішно захистив дисертацію на тему "Устав церковний Єрусалимський XV-XVII ст.: кодикологічне дослідження кириличних списків, збережених в Україні" [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. За матеріалами кандидатської дисертації у квітні 2021 року було видано монографію "Устав церковний Єрусалимський останньої третини XV - другої третини XVII ст.: кодикологічне дослідження кириличних списків, збережених в Україні". В ній презентовано результат дослідження 64 кириличних рукописних списків Уставу церковного Єрусалимського. Усі манускрипти були виявлені у наукових бібліотеках і музейних установах Києва, Львова, Ужгорода і Харкова.
У жовтні 2020 року отримав стипендію Польського Комітету ЮНЕСКО (Polski Komitet ds UNESCO) і до кінця грудня проходив наукове стажування на Катедрі інтеркультурних студій Центрально-Східної Европи Відділу лінґвістики Варшавського університету (Katedra Studiów Interkulturowych Europy Środkowo-Wschodniej Wydziału Lingwistyki Stosowanej Uniwersytetu Warszawskiego).
Від 1 травня 2021 року отримав стипедію Thesaurus Poloniae [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.] від Міністра культури, національної спадщини і спорту Республіки Польщі, реалізацію якої здійснює Міжнародний Центр Культури в Кракові [Архівовано 1 травня 2021 у Wayback Machine.]. Завдяки їй протягом трьох місяців проходив стажування у Бібліотеці Яґеллонського університету
В результаті власних досліджень, віднайшов у колекції Бібліотеки князів Чарторийських у Кракові досі невідому частину Христонопільського Апостола[3]. Таким чином, відкривши її для наукової спільноти[4].
15 липня 2022 став переможцем конкурсу на отримання грантової підтримки Національної стипендіяльної програми Міністерства освіти, науки, досліджень та спорту Словацької Республіки. Урядова стипендія призначена для реалізації дослідницького проєкту "Кирилична рукописна спадщина XV-XVIII ст.: текст, територія, людина" у Словацькій національній бібліотеці" протягом вересня 2022 - червня 2023.
8 серпня 2022 року отримав стипендію від Надзвичайного Фонду Наукового Товариства ім. Шевченка в США для провадження наукових студій, присвячених кириличній книжності.
З дозволу та благословення Його Всесвятости Варфоломія І, архиєпископа Константинополя - Нового Риму і Вселенського патріарха, 26 грудня 2022 р. Станіслав Волощенко був пострижений у ченці та рукоположений у священники з іменем Методій на честь рівноапостольного святителя Методія, архиєпископа Моравського, учителя слов’ян. Постриг і хіротонію звершив високопреосвященніший Іов (Геча), митрополит Пісідійський, іпертим і екзарх Сіде та Анталії у храмі святителя Миколая, архиєпископа Мир Лікійського у Константинополі (Стамбулі). Отець Методій призначений настоятелем українськомовної громади Константинополя, яка діє при церкві святого Миколая Чудотворця Cibali[5].
27 січня 2023 став стипендіатом Бібліографічного Товариства Америки[1].
10 травня 2023, у день Переполовинення Пʼятидесятниці, Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій надав о. Методію титул Архимандрита Вселенського Престолу[6].
Протягом 2020-2023 разом із Олександром Охріменком брав участь у книговидавничому проєкті «Повертаємо в Україну культурну спадщину». Результатом цього проєкту стала публікація факсиміле[7] Христинопільського Апостола ХІІ ст. видавництвом «Горобець». Станіслав Волощенко був упорядником видання манускрипту й автором кодикологічного дослідження[8].
У 2024 був науковим редактором журналу „Studies into the History of the Book and Book Collections" [9] („Z Badań nad Książką i Księgozbiorami Historyczny"), індексованого у бібліографічній і реферативній базі даних Scopus. Том 18, номер 1 вийшов під назвою „Book heritage in danger: Ukrainian bibliography studies" [10]. Він присвячений українській книжковій спадщині ранньомодерного та модерного часу, яка через військову агресію Російської Федерації проти України перебуває в небезпеці знищення. У першому випуску тому 18 уміщено сім наукових статтей українських науковців: Станіслава Волощенка, Наталії Бондар, Ольги Ткачук, Ольги Максимчук, Наталії Заболотної, Івана Альмеса та Світлани Потапенко. Усі статті опубліковано англійською мовою, аби наукова світова спільнота почула голос українських вчених і якнайповніше ознайомилася з дослідженнями тої книжкової спадщини, яка тепер під обстрілами і на межі знищення.
Разом із Українським товариством взаємодопомоги в Стамбулі 23 лютого 2023 започаткував Лекторій-робітню імени Володимира Перетца. Це публічний міждисциплінарний Лекторій дослідників у галузі гуманітаристики для широкого загалу. Засідання відбуваються у змішаній формі у конференц-залі Українським товариством взаємодопомоги в Стамбулі. Модерує лекції Станіслав Волощенко. Патроном Лекторію є Володимир Перетц (1870–1935) – видатний український філолог, літературознавець, професор Університету Святого Володимира в Києві, академік Української Академії Наук, дійсний член Наукового Товариства імени Шевченка. Автор понад 300 праць з літературознавства, джерелознавства, історіографії, археології, бібліографії, а також видавець джерел до історії української мови, літератури та історії. У 1907 у Києві заснував філологічний семінар, що діяв протягом восьми років. З нього вийшло 30 дослідників історії української літератури, серед яких Варвара Адріянова-Перетц, Володимир Розов, Сергій Маслов, Євген Тимченко, Леонід Білецький, Михайло Драй-Хмара, Олександр Грузинський, Володимир Маслов, митрополит Іларіон Огієнко, Олександр Назаревський.
На Лекторії імени Перетца уже виголошено 14 доповідей:
Станіслав Волощенко – Пересопницьке Євангеліє як символ державности і незламности (23 лютого 2023); Списки Єрусалимського Уставу 15-17 ст. в українських колекціях. Презентація монографії (24 травня 2023); Міграція книг. Христинопільський Апостол ХІІ ст. (27 вересня 2023);
Людмила Недільська – Марія Грушевська – дружина Глави Української Народної Республіки. Непроста доля талановитої українки (16 березня 2023);
Іов Геча – З Константинополя до Києва: Порядок Божественної Літургії Патріарха Філотея Коккіна в перекладі митрополита Кипріяна Цамблака (27 квітня 2023);
Тетяна Водотика – Виклик. Шанс. Зміна. Підприємництво (14 червня 2023);
Людмила Павловська – Мова і Культура (26 жовтня 2023);
Олександр Охріменко – Українські середньовічні книги – між спадщиною нації та ідентичністю сучасности (23 листопада 2023);
Олександр Охріменко, о. Методій Волощенко, Ганна Горобець – Христинопільський Апостол ХІІ ст. Презентація факсиміле (28 лютого 2024).
Іван Альмес – Локальний святий: культ Йова Жаліза у Почаївському монастирі XVIII ст. (29 квітня 2024).
Ірина Кушнір – Лінгвоментальний сценарій повернення до мовного дому (30 травня 2024).
Аґнєшка Хамера-Новак, Станіслав Волощенко, Наталія Бондар, Ольга Ткачук, Ольга Максимчук, Наталія Заболотна, Іван Альмес, Світлана Потапенко, Олександр Охріменко, Єржи Остапчук - Book Heritage in Danger: Ukrainian Bibliography Studies Презентація нового числа журналу Z Badań nad Książką i Księgozbiorami Historycznymi (t. 18, nr. 1) (26 вересня 2024).
Блаженніший Святослав Шевчук – Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться! Презентація книги Блаженнішого Святослава Шевчука, Отця і Глави УГКЦ (25 жовтня 2024).[11]
Тетяна Пʼянкова – Голодомор в Україні. Презентація книги «Вік червоних мурах» (10 листопада 2024).[12]
Ґрунтовні описи видань і примірників включають усі традиційні позиції. Особливо варто наголосити на детально розписаному змісті видання за сторінками… Упорядник відтворював покрайні записи з дотриманням автентичного написання… Заслуговують на особливу увагу детальні описи оправ — з характеристикою матеріалів та оздоблення, а також переліком використаних інструментів тиснення, встановлених за відбитками. Поглиблену увагу до особливостей оправ і фізичного стану примірників, що нечасто трапляється в бібліографічних описах, зумовлено підходом упорядника не тільки як книгознавця, а і як професійного реставратора.. | ||
— Наталія Заболотна, Рецензія на книгу |
Христинопільський Апостол XII століття : Факсимільне видання та кодикологічне дослідження / Упорядник та автор дослідження архим. Методій (Станіслав) Волощенко; вступна стаття Олександра Охріменка. Київ : Видавництво “Горобець”, 2023. xvii, 606, CL c. ISBN 978-966-2377-64-4[13]
Stanislav Voloshchenko, Preface, “The Studies into the History of the Book and Book Collections”, 18, no. 1, 2024, pp. 9–12[10]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.