З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Дмитро Васильович Волков (3 липня 1925, Ленінград, СРСР — 5 січня 1996, Харків, Україна) — радянський та український фізик-теоретик, академік НАН України (1988).
Дмитро Васильович Волков | |
---|---|
Народився | 3 липня 1925 Ленінград |
Помер | 5 січня 1996 (70 років) Харків |
Місце проживання | Харків |
Країна | СРСР, Україна |
Діяльність | фізик |
Alma mater | Харківський університет |
Галузь | теоретична фізика елементарних частинок, квантова теорія поля |
Заклад | Харківський фізико-технічний інститут |
Вчене звання | академік НАН України |
Науковий ступінь | доктор фіз.-мат. наук |
Аспіранти, докторанти | Eduard Alekseevich Kuraevd |
Членство | НАНУ |
Партія | КПРС |
Війна | німецько-радянська війна |
Відомий завдяки: | суперсиметрія, супергравітація |
Нагороди |
Закінчив Харківський університет.
Відкривач теорій суперсиметрії (1972) та супергравітації (1973). Перший сформулював поняття суперпростору й розробив теорію голдстоунівських частинок і калібровочних ферміонів (1974).
Заслужений діяч науки і техніки України, кавалер ордену Трудового Червоного Прапора[1]
Постановою Президії НАН України від 11.07.2007 № 206 з метою відзначення вчених, які опублікували найкращі наукові праці, здійснили винаходи і відкриття, що мають важливе значення для розвитку науки і економіки України за видатні наукові роботи в галузі теорії ядра та фізики високих енергій засновано Премію НАН України імені Д. В. Волкова. Премія імені Д. В. Волкова присуджується Відділенням ядерної фізики та енергетики НАН України з циклічністю раз на 2 роки.[2]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.