Волинський Віталій Олександрович

Віта́лій Олекса́ндрович Воли́нський (рос. Волынский Виталий Александрович, 15 листопада 1936(19361115), Курськ, РРФСР, СРСР — 11 лютого 2005, Київ, Україна^[1]) — радянський і український художник кіно. Член Національної спілки кінематографістів України (1988).

Волинський Віталій Олександрович
Волынский Виталий Александрович
Дата народження	15 листопада 1936(1936-11-15)
Місце народження	Курськ, РСФРР, СРСР
Дата смерті	11 лютого 2005(2005-02-11) (68 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Громадянство	СРСР→ Україна
Професія	художник-постановник, художник-декоратор
Кар'єра	1971—1994
Членство	Національна спілка кінематографістів України
IMDb	ID 0901832

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Волинський.

Біографічні відомості

Закінчив відділ графіки Київського поліграфічного інституту.

З 1970 року — художник-декоратор і художник-постановник Київської кіностудії ім. О. П. Довженка.

Фільмографія

Художник-декоратор:

• «Назад дороги немає» (1970, реж. Г. Ліпшиць)
• «Ніна» (1971, реж. В. Кондратов, О. Швачко)
• «Зозуля з дипломом» (1971, реж. В. Іллєнко, І. Самборський)
• «Будні карного розшуку» (1973, реж. С. Цибульник)
• «Анна і Командор» (1974, реж. Є. Хринюк)
• «Каштанка» (1976, реж. Р. Балаян)
• «Така пізня, така тепла осінь» (1981, реж. І. Миколайчук)

Художник-постановник:

• «Стара фортеця» (1973, т/ф, «Місто біля моря», 6-7 серії; реж. О. Муратов)
• «Бірюк» (1977, реж. Р. Балаян)
• «Спогад…» (1977, реж. В. Кондратов)
• «Зустріч» (1980, к/м, з кіноальманаху «Молодість». Випуск 3-й, реж. О. Ітигілов)
• «Польоти уві сні та наяву» (1982, реж. Р. Балаян)
• «Звинувачення» (1984, у співавт. з О. Даниленком; реж. В. Савельєв)
• «Трійка» (1985, реж. В. Крайнєв, А. Федоринський)
• «Квартирант» (1987, реж. О. Візир)
• «Годинникар і курка» (1989, реж. А. Степаненко)
• «Мої люди» (1990, реж. О. Гойда)
• «Із життя Остапа Вишні» (1991, реж. Я. Ланчак)
• «Короткий подих кохання» (1992, Росія—Фінляндія, реж. В. Харченко)
• «Геть сором!» (1994, реж. О. Муратов) та ін.