Войцехівський Віталій Олександрович
український політик З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Войцехівський Віталій Олександрович (нар. 4 липня 1967, с. Баштечки, Жашківський район, Черкаська область) — український політик, міський голова Золотоноші (з листопада 2010 року)[1], лауреат премії "Людина року - 2015"[2].
| Войцехівський Віталій Олександрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 4 липня 1967 (57 років) Баштечки, Жашківський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | Україна |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Київський національний економічний університет |
| Науковий ступінь | кандидат економічних наук |
| Посада | міський голова Золотоноші |
| Термін | з листопада 2010 |
| Попередник | Корпань Олексій Васильович |
| У шлюбі з | Людмила |
| Діти | 1 син |
| Сайт | facebook.com/profile.php?id=100009478248945 |
Біографія
Народився 4 липня 1967 року в с. Баштечки Жашківського району Черкаської області, де у 1984 році закінчив середню школу.[1]
З 1986 по 1988 служив у лавах Збройних Сил. Освіта вища. У 1984 році вступив до Київського інституту народного господарства, який закінчив у 1990 році за спеціальністю: бухгалтерський облік, контроль і аналіз господарської діяльності; отримав кваліфікацію економіста.[1]
Трудову діяльність розпочав у 1990 році на ВАТ „Київметробуд”. З 1991 року працював на Золотоніському лікеро-горілчаному заводі „Златогор” на різних посадах: бухгалтер, керівник підрозділу, головний бухгалтер, фінансовий директор, генеральний директор.[1]
З 2006 року – консультант з ефективності виробництва ТОВ «Золотоніського лікеро-горілчаний завод «Златогор».[1]
З листопада 2010 року по теперішній час займає посаду Золотоніського міського голови[1]
Кандидат економічних наук.[1]
Кандидат у майстри спорту з волейболу.[1]
Чемпіон України з волейболу серед аматорів.[1]
Безпартійний.[1]
Сім'я
Одружений. Має сина Олександра.[1]
Критика
Узагальнити
Перспектива
Співініціатор скандального законопроєкту № 7351 який надавав право самостійно командирами убивати військовослужбовців за невиконання наказів без будь-яких доведених належним чином обставин. Законопроєкт оцінений у ЗМІ як спроба відновити смертну кару в Україні.[3][4][5][6][7]
Авторами закону також виступили депутати «Слуги народу» Безугла М. В., Мазурашу Г. Г. та Федієнко О. П.. За інформацією видання «Лівий Берег», (повна картка законопроєкту стала недоступна після відкликання, а авторський колектив «змінився» 24 травня без пояснення причин) співініціаторами виступили інші представники партії Слуги народу — Аліксійчук О. В., Бакумов О. С., Гривко С. Д., Третьякова Г. М..[8][6] Законопроєктом пропонувалось прибрати рядок «не призводячи до смерті військовослужбовця» із cт. 22 «Статут внутрішньої служби Збройних Сил України». Законопроєкт пройшов профільну раду, зазнав значної критики у соцмережах та ЗМІ та був без пояснень відкликаний, згодом, 24 травня, без пояснень причин, у законопроєкту змінився авторський колектив, а партія відповилась коментувати законопроєкт.[8][9]
У 2021 році було зафіксовано порушення правил агітації Войцехівським під час передвиборної кампанії. Агітація, в тому числі проводилася в місцевій школі.[10][11]
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.