Власов Василь Юхимович

український радянський скульптор З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Власов Василь Юхимович

Thumb
Коротка інформація Власов Василь Юхимович, Народився ...
Власов Василь Юхимович
Народився26 червня 1930(1930-06-26)
Volotovod, Центрально-Чорноземна область, СРСР 
Помер28 липня 1962(1962-07-28) (32 роки)
Orekhovod, Абхазька Автономна Радянська Соціалістична Республіка, СРСР 
·Катастрофа Ан-10 під Гаграми[1] 
ПохованняЛичаківський цвинтар[2] 
Діяльністьскульптор 
Alma materЛьвівська національна академія мистецтв 
Закрити

Власов Василь Юхимович (26 червня 1930, Волотово 28 липня 1962, біля Адлера) — український скульптор.

Біографія

Узагальнити
Перспектива

1957 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Серед викладачів з фаху був зокрема Микола Рябінін. Від того ж року брав участь у мистецьких виставках. Початково працював в академічній манері. Поступово перейшов до узагальнених і стилізованих форм, у поєднанні зі сміливим композиційним вирішенням. Автор низки керамічних виробів, зокрема серійних.[3] Загинув 28 липня 1962 в авіакатастрофі поблизу Адлера (Росія). Разом із ним летіла дружина — історик Галина Власова. Обидвоє поховані на Личаківському цвинтарі, поле № 4. На могилі пам'ятник авторства Євгена Дзиндри.[4] Того ж року організовано посмертну персональну виставку у Львові.[3]

Роботи
  • «Ніна», 1956.[3]
  • Портрет Миколи Кузнецова, 1957.[3]
  • «Портрет знайомої». 1958, тонований гіпс, 57,6×26×38.[5]
  • «За мир і дружбу», 1958.[3]
  • «За мир», 1958.[3]
  • Портрет Соломії Крушельницької. 1959, теракота, 58×54,5×33.[5]
  • Портрет члена КПЗУ Степана Бойка. 1959, тонований гіпс, 164×45×59.[5]
  • Портрет Соломії Крушельницької. 1960, мармур, 95×42×25.[5]
  • Портрет Г. Вінстона (1960).[3]
  • Портрет Героя Радянського Союзу генерала Д. Карбишева. 1960, штучний камінь, 95×44×64, Львівська галерея мистецтв.[6]
  • Портрет Ернеста Хемінгуея. 1961, тонований гіпс, 54×31,5×42.[5] Також граніт, 69×41,5×55,5, Національний музей у Львові.[6]
  • Портрет І. Жоліо-Кюрі, 1961.[3]
  • «В'язень. Концтабір», 1961, штучний камінь, 93×41×70.[5]
  • «Воїн революції», 1962.[3]
  • Пам'ятник Миколі Кузнецову у Львові (1962, співавтори скульптори Валентин Подольський, С. Рукавишніков, архітектори Володимир Дорошенко[7], Михайло Каневський[8]). Демонтований.
  • Скульптура із серії «Мистецтво — народу» на вулиці Липинського у Львові.[9]

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.