Remove ads
журналістка, письменниця та поетеса, громадська діячка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Марія Миколаївна Влад | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася | 25 серпня 1940 с. Розтоки Косівського району Станіславської області | |||
Померла | 14 вересня 2017 (77 років) Київ | |||
Громадянство | СРСР, Україна | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | журналістка | |||
Мова творів | українська | |||
Премії | «Офіцерський хрест з мечами» Спілки офіцерів України, Орден княгині Ольги III ступеня, Журналістська відзнака «Золоте перо», Премія «Благовіст» НСПУ, дипломантка конкурсу «Коронація слова» | |||
| ||||
Марія Миколаївна Влад, у шлюбі Ганцяк (25 серпня 1940, с. Розтоки Косівського району Станіславської області — 14 вересня 2017, Київ) — українська журналістка, письменниця та поетеса, громадська діячка; авторка трьох прозових книг, численних ліричних та релігійних поезій. Співзасновниця Спілки солдатських матерів, низки жіночих спільнот. Відома журналістськими та громадськими проєктами.
Народилася 25 серпня 1940 року в селі Розтоки Косівського району Станіславської області (нині Івано-Франківської області) в родині Миколи й Одокії Влад.
У 1968 закінчила факультет журналістики Львівського університету.
У 1972 році була прийнята до Спілки письменників України, а в 1976 році — до Спілки журналістів України.
1980—1988 рр. — завідувачка відділу листів у газеті «Літературна Україна».
1989—1991 — референтка голови НРУ (Київ).
Була однією з засновниць Жіночої громади РУХу та Спілки солдатських матерів.
1992 — одна з ініціаторів перевезення праху кардинала Йосипа Сліпого з Рима до Львова.
1992—1996 — головна спеціалістка з питань ідеології, просвіти та преси Головного управління виховної роботи Міністерства оборони України.
1993 — Учасниця миротворчої місії ООН у Боснії.
Від 1996 — голова жіночої організації «Горлиця».
Авторка сценарію д/ф «Український батальйон» та серії публікацій «Українці на чужій війні»
Працювала редакторкою журналу "Welcome to Ukraine".
Вела культурологічні програми «Як днювали?» та «Щира бесіда» на Українському радіо.
Серед її приятельок — Любов Голота, Ганна Чубач, Тамара Коломієць, Євгенія Божик. Також у молодості була в приятельських стосунках з Любов'ю Забаштою та Марією Пригарою.
Вірші почала писати у ранньому дитинстві. Друкувалася з 1950 року. Поезії та статті друкувалися в багатьох країнах світу.
Збірка Марії Влад «Грають у дримби вітри» була яскравим явищем у літературному процесі 1970-х років.
Критики ставили ім'я молодої поетеси поруч із іменами Драча та Вінграновського, що вважалися натоді вершинами української поезії.
Авторка поетичних збірок «Грають в дримби вітри», «Живиця», «Мелодії травня», «Віно», «Чиста злива», «Час пробудження птиць», «Мова полонин», «Біла днина», «Вірші та поеми», а також етнологічної книги «Стрітеннє». У 2000 р. вийшла книга новел релігійно-етичної тематики «Який цей світ».
Учасниця багатьох вітчизняних і закордонних наукових, релігійних, літературних форумів і конференцій, авторка радіопубліцистичних програм.
2003 року стала лауреаткою премії «Благовіст» за книжку «Який цей світ».
В 2009 році дипломантка конкурсу «Коронація слова» в номінації «Вибір Видавців» за роман «Святий Йосиф Обручник».
Книга розповідає про життя Пресвятої Родини: Ісуса Христа, Пречистої Діви Марії і Йосифа Обручника. Це релігійне видання, для якого потрібен був дозвіл церковної влади: книгу благословив Ректор Івано-Франківської Теологічної Академії, Єпископ Софрон Мудрий.
Марія Влад уклала книгу на основі схвалених Церквою містичних свідчень візіонерок, котрі жили в різні часи і в різних країнах: преподобної матері Марії з Агреди (Іспанія, 1602—1665), блаженної Анни Катаріни Еммерік з Дюльмен (1774—1824) та праведної Марії Вальторти (Maria Valtorta, Італія, 1897—1961). Але не тільки: вражає бібліографія використаних джерел, що додається наприкінці книги. Видання щедро ілюстроване репродукціями картин на біблійні сюжети визначних малярів Епохи Ренесансу.
«Йосиф — нащадок царського роду, в очах світу був звичайною людиною, ремісником, який рано мусив покинути батьківський дім. Він жив так бідно, що в поті чола заробляв собі коло чужих людей хліб насущний. Коли Бог має великі наміри стосовно когось, коли бажає, аби заясніла чиясь велич, то часто упокорює. Так було і тут».
Співзасновниця Спілки солдатських матерів, низки жіночих спільнот. Відома своїми журналістськими та громадськими проєктами.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.